АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Додатки. Завдання для тестового контролю

Завдання для тестового контролю

Чи показана будь-яка терапія при хронічному пієлонефриті в період ремісії?

1) не показана;

2) показана при виникненні інтеркурентних інфекцій;

3) двічі в рік в осінньо-зимовий період;

4) впродовж 6-12 місяців - регулярні короткі курси антибактеріальної терапії, в проміжках - фітотерапія;

5) перші 3 місяці - епізодичний прийом антибактеріального препарату, до якого чутлива флора.

2 Лейкоцитурія це:

Наявність в 1 мл сечі більше 2000 лейкоцитів

2. Каламутність сечі

3. Наявність в сечі активних лейкоцитів

4. Гнійні виділення з уретри

3 Нетримання сечі це:

Мимовільне виділення сечі без позивів до сечовипускання

2. Нездатність утримати січу при наказовому позиві

3. Мимовільне сечовипускання в ночі

4. Збільшення частоти позивів на сечовипускання

4 Полакіурія це:

Збільшення частоти позивів на сечовипускання при нормальному діурезі

2. Переважання нічного діурезу над денним

3. Зменшення добового діурезу менше ніж 500 мл

4. Збільшення частоти сечовипускань та добового діурезу

У хворого температура 38,7о, слабкість, біль у попереку. Аналіз сечі: білок 1,3 г/л, лейкоцити до 35 в поля зору, бактеріурія. Про що слід думати?

Пієлонефрит

2. Гломерулонефрит

3. Сечокам`яна хвороба

4. Гострій цистит

5. ХНН

Який збудник найчастіше виявляється при хронічному пієлонефриті?

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 564 | Нарушение авторских прав