АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хвороби шкіри

Шкіра дітей ніжніша і більш ранима, ніж у дорослих, тому шкірні захворювання у дітей досить поширені. Будь яке ураження шкіри можуть ускладнювати збудники гноячкових, грибкових та інших захворювань. Шкіра дітей легко забруднюється. Пил, бруд і гноячкові мікроби потрапляють у шкірні складки, заглибини, нерівності. Шкіра починає свербіти, дитина її розчісує, гноєтворні мікроби через розчоси потрапляють всередину шкіри нерідко спричиняючи гноячкові захворювання. Якщо краплинка гною з гноячка потрапить на шкіру здорової дитини, то в останньої виникне аналогічне захворювання.

При гноячкових захворюваннях неможна застосовувати компреси, бо вони пом’якшують шкіру і цим сприяють поширенню гнійних уражень; з цієї ж причини небажано приймати ванни і души. Усі здорові ділянки шкіри треба щодня протирати спиртом, розбавленим водою в пропорції 1:1, або горілкою, коротко стригти нігті в хворих дітей і змазувати їх п’ятипроцентним розчином йоду. При гноячкових захворюваннях не рекомендують їсти шоколад, мед, варення, цукерки, гострі і копчені продукти.

Дрібні травми і подряпини шкіри – слід негайно промивати водою, дезінфікувати йодним розчином, брильянтовим зеленим. Якщо в ранці була кров, то змивши її і помазавши ранку дезінфікуючим розчином, треба заклеїти її лейкопластирем, або клеєм БФ-6.

З гноячкових хвороб у дітей найчастіше спостерігаються такі.

Імпетиго. Якщо в шкіру в куточках рота, за вухами, навколо нігтьової ямки проникне гноячковий мікроб, то спочатку утворюється червона пляма, або припухлість, потім пухирець завбільшки від головки шпильки.Незабаром пухирець перетворюється на гноячок, який з підсиханням гною вкривається жовтувато – оранжевою кіркою («медова кірка»). З’являються нові і нові пухирці і нові кірки. Захворювання легко переходить з місця на місце і від дитини до дитини.

Хвору дитину треба ізолювати від інших дітей. Рушничок, посуд, серветки хворого треба зберігати окремо. Іграшки та речі, якими користувалася дитина, миють гарячою водою з милом або кип’ятять. Лікування призначає лікар.

Фурункул (чиряк). Запалення волосяного мішечка і тканин навколо нього протягом 3-5 днів досягає розмірів горіха ліщини і більше. Шкіра в області фурункула червоніє, тоншає, після проривання в центрі видно відмерлу тканину і виразку, після за живлення якої залишається рубець. В ранніх стадіях розвитку фурункула на нього слід накласти чисту пов’язку з іхтіоловою маззю, провести фізіотерапевтичне лікування. В такому випадку фурункул розсмокчеться і рубця не утворюється.

Карбункул. Нагноєння кількох волосяних мішечків, розташованих поряд. При цьому запалюються великі ділянки підшкірної тканини. Значно погіршується загальний стан дитини: нездужання, головний біль, висока температура. Захворювання може тривати понад місяць.

Гідроаденіт. Запалення потових залоз (найчастіше в паховій області).Супроводжується загальним погіршанням стану всього організму. Захворювання може повторюватись, найчастіше при підвищеній пітливості дитини.

Грибкові хвороби шкіри виникають внаслідок потрапляння на шкіру грибків. Грибки можуть вражати не лише шкіру, а й волосся, нігті. Передаються грибкові захворювання як від хворої тварини або людини, так і через речі, якими користувався хворий: головні убори, рукавички, книги, гребінці, ножиці, машинки для стрижки волосся. Найчастіша грибкова хвороба – це

Трихофітія (стригучий лишай). Джерелом хвороби може бути хворий, або речі, якими він користувався. Заразитися можна і від заражених тварин: коней, великої рогатої худоби, собак. Страждають частіше хлопчики 4-15 років. Інкубаційний період триває від кількох днів до півтора місяця. Захворювання вражає як гладеньку шкіру, так і волосисту частину голови та нігті. На шкірі з’являються чітко обмежені бляшки або плями круглої форми рожево – червоного кольору, що дуже сверблять. Ці утворення можуть рости і зливатися між собою. Грибок проникає в волосяні мішечки, а звідти – у волосину. Волосся втрачає блиск, легко ламається. Шкіра в уражених місцях покривається сірувато – білими лусочками. У товщі уражених нігтів утворюються сіруваті або жовтуваті плями, що поширюються на весь ніготь. Лікувати треба тільки під наглядом лікаря.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 575 | Нарушение авторских прав