Пародонтоми
Це пухлини та пухлиноподібні захворювання пародонту.
Пухлини пародонту частіше доброякісні і відносяться до звичайних пухлин м’яких тканин людини (фіброми, ангіоми, цементоми). Ці пухлини часто травмуються під час приймання їжі, в них виникають виразки, запалення.
Пухлиноподібні хвороби пародонта – це епуліс та фіброматоз ясен.
Епуліс – це розростання тканини ясен, спричинене хронічним подразненням ясен, травмами (коронки, пломби, гострі краї зруйнованих зубів).
Епуліси частіше виникають на яснах різців, ікл, рідше – премолярів. Локалізуються з вестибулярного боку щелепи.
Макроскопічно епуліси мають округлу або фунгозну форму діаметром від 5 до 20 мм, інколи і більше, білястого, червоного або коричневого кольору.
Епуліс має ніжку або широку основи, якими прикріплений до над альвеолярних тканин.
Зустрічається частіше у жінок у віці 20-40 років, під час вагітності ріст епулісу може прискорюватися.
По морфології розрізняють такі епуліси:
1) ангіоматозний;
2) фіброматозний;
3) гігантоклітинний (периферична гігантоклітинна гранулема).
Ангіоматозний епуліс по будові нагадує капілярну гемангіому, червоного кольору.
Фіброматозний епуліс по будові схожий на тверду фіброму, має білястий колір.
Гігантоклітинний епуліс. Строма складається з сполучної тканини і тонкостінних синусоїдного типу судин. Паренхіма представлена гігантськими клітинами типу остеобластів і дрібними клітинами типу остеобластів. В цьому епулісі спостерігаються чисельні мілкі крововиливи, відкладання гемосидерину, що надає йому коричневий колір. Можлива поява процесів остеогенезу у вигляді острівців остеоїдної тканини і кісткових балок з примітивною будовою.
Різновидом периферичної гігантоклітинної гранулеми є центральна гігантоклітинна репаративна гранулема. За будовою вона схожа на периферичну, але розташовується в кістковій тканині альвеол, вона чітко обмежена, призводить до розрідження кісткової тканини.
І периферична і центральна гранулеми частіше локалізуються у нижній щелепі і ростуть в бік язика.
В усіх видах епулісів часто виникають виразки, дефекти при цьому виповнюються грануляційною тканиною, яка інфільтрована лімфоцитами і плазматичними клітинами. Кісткова тканина альвеол може розсмоктуватись, зуби при цьому розхитуються.
В місцях збереженого епітелію, який вкриває епуліс, часто знаходять реактивні зміни у вигляді паракератозу, апоптозу.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 518 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
|