АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ХРОНІЧНИЙ ЛАРИНГІТ

Хронічний ларингіт частіше є наслідком гострого ларингіту, особливо при супровідних сприяючих чинниках.

Причини(сприяючі фактори)

• Часті гострі ларингіти.

• Куріння.

• Шкідливі професійні фактори (вдихання пилу, агресивних хіміч­них речовин, часті голосові перевантаження тощо).

• Вживання алкоголю.

• Порушення місцевої і загальної реактивності організму.

• Порушення носового дихання.

• Захворювання серцево-судинної системи.

Клініка

1. Сухість в горлі.

2. Відчуття стороннього тіла в горлі.

3. Кашель.

4. Охриплість голосу.

5. Швидка втома голосу.

6. Виділення харкотиння.

Розрізняють три фор­ми хронічного ларингіту: катаральну, гіпертрофічну і атрофічну.

Ларингоскопія

При катаральному ларингіті:

• Гіперемія голосових складок.

• Розширення судин слизової оболонки гортані.

• Слиз в гортані.

При атрофічному ларингіті:

• Слизова оболонка гортані стоншена, суха та блискуча.

• В’язкий слиз в гортані.

• Темнозелені кірки в гортані.

При гіперпластичному ларингіті:

• Потовщення голосових складок.

• Потовщення вестибулярних складок.

• Випадіння слизової оболонки шлуночків гортані.

• Потовщення слизової оболонки міжчерпакуватого простору.

Лікування

Хронічний ларингіт важко піддається лікуванню. Усунення зовнішніх шкідливих факторів побутового і виробничого характеру та обмеження голосового навантаження (голосовий режим), іноді навіть без спеціального лікування, сприяють одужанню хворого. Місцеве лікування залежить від форми хронічного ларингіту.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 395 | Нарушение авторских прав