АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сторонні тіла

Визначення. Сторонніми тілами називають предмети (їх частини) або утворення органічного чи неорганічного характеру, що потрапляють в організм і які не повинні там бути у нормі. Паразити, конкременти сечових та жовчних шляхів, ксенопротези та ксеноматеріали, введені з лікувальною ціллю, до сторонніх тіл не відносяться. За механізмом проникнення сторонні тіла поділяються на ті, що потрапили в тканини через рани шкіри та слизової оболонки та ті, що введені в природні канали.

Клініка. Патологічний вплив сторонніх тіл на організм залежить від їх структури, розмірів, форми, шляхів проникнення, локалізації, наявності інфекції. Сторонні тіламожуть супроводжуватися розвитком гострої гнійної інфекції (абсцес, флегмона), яка при збереженні тіла схильна до рецидивуваня. Іншим варіантом клінічного перебігу є серозне запаленням, яке з часом стихає, рана гоїться, навколо тіла розростається сполучна тканина з інкапсуляцією останнього або утворенням пухлиноподібної гранульоми. Гранульоми часто, навіть через багато років, нагноюються, при цьому стороннє тіло може виділитись разом із гноєм. Якщо тіло залишається, інфекція рецидивує або набуває хронічного перебігу у вигляді гнійної нориці. При відповідній локалізації, структурі та розмірі сторонні тіла можуть викликати пролежень стінки судини та арозивну кровотечу або травматичний неврит. Сторонні тіла порожнистих органів крім запальної реакції можуть бути причиною обструкції з порушенням функції (обтураційна непрохідність кишечника). Предмети, що потрапляють в бронхи, викликають їх обструкцію, ателектаз, пневмонію, абсцес. Однак невеликі тіла, розмір яких недостатній для механічної обструкції гортані чи трахеї, можуть спричинити ларінгоспазм, що супроводжується кашлем, задишкою і асфіксією.

Діагностика сторонніх тіл здійснюється на підставі ретельно зібраного анамнезу, даних фізикального обстеження, рентгенографії, УЗД, комп’ютерної томографії. В разі наявності нориці показана фістулографія. Іноді хворі не знають про сторонні тіла у власному тілі. У таких випадках підозру на їх наявність повинні викликати погане загоєння рани, надмірні грануляції, тривала неадекватна болючість, нагноєння (особливо повторні) рубця. Особливу проблему складають сторонні тілам’яких тканин, залишені (забуті) під час операцій. Найчастіше ними бувають марлеві кульки та серветки, однак зустрічаються дренажі, металеві інструменти та ін. Діагностика їх, як правило запізніла, в перші дні замаскована проявами, пов’язаними із самою операцією, і найчастіше відбувається в зв’язку з розвитком ускладнень (нагноєння, перитоніт, непрохідність, кровотеча та ін.).

Лікування при наявності сторонніх тіл полягає у їх видаленні. Операція протипоказана при глибоко розташованих тілах, видалення яких пов’язане з високим ризиком щодо життя хворого і які не спричиняють значних функціональних розладів. Сторонні тіла природніх каналів можуть бути видалені ендоскопічним шляхом. Сторонні тіла дихальних шляхів, що перекривають просвіт трахеї чи гортані, можуть призвести до асфіксії і смерті хворого за кілька хвилин. Врятувати життя пацієнту з явищами гострої асфіксії можливо лише за допомогою негайної конікотомії (трахеотомії), іноді допомагає консервативний прийом Геймліха – різкий поштовх в живіт хворого вище пупка кулаком однієї руки при підтримці другої.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав