АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості адсорбції електролітів

Прочитайте:
  1. Анатомо-топографічні особливості плеври та легень.
  2. Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення в дітей
  3. Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
  4. ЗАГАЛЬНІ КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХРОМОСОМНИХ ХВОРОБ.
  5. І. Поняття державних видатків, особливості відносин у галузі видатків
  6. Ізотерма адсорбції Ленгмюра
  7. Ізотерми поверхневого натягу та адсорбції.
  8. Класифікація і особливості фармакодинаміки серцевих глікозидів
  9. Клінічні особливості мієломної хвороби.
  10. Клінічні особливості психотропної дії нейролептиків.

Під час адсорбції неелектролітів або слабких електролітів на поверхні адсорбенту накопичуються молекули речовин. В розчинах електролітів розчинена речовина знаходиться у вигляді іонів, тому на поверхні адсорбенту накопичуються іони, утворюючи подвійний електричний шар.

 

Механізм адсорбції електролітів:

 

AgI KI

(адсорбент) (розчин) 1. В розчині КІ дисоціює на К+ та І–.

І– Ag+ 2. На поверхні кристалу AgI розташовані

– + іони Ag+ та I–.

– + 3. Іони І– з розчину притягується до Ag+

І– К+ – + кристалу, утворюють малорозчинну сполуку

– + (тобто адсорбуються на поверхні кристалу).

– + 4. Іони К+ не адсорбуються, бо не утворюють з

– + іонами кристалу нерозчинну сполуку.

– + 5. Утворюється подвійний електричний шар.

– +

адсорбція І– на поверхні AgI

AgI AgNO3

(адсорбент) (розчин) 1. В розчині AgNO3 дисоціює на Ag+ та NO3–.

2. На поверхні кристалу AgI розташовані

І– Ag+ + – іони Ag+ та I–.

+ – 3. Іони Ag+ з розчину притягується до I–

Ag+ NO3– + – кристалу, утворюють малорозчинну сполуку

+ – (тобто адсорбуються на поверхні кристалу).

+ –

+ –

+ –

+ –

 

адсорбція Ag+ на поверхні AgI

 

Здатність до адсорбції залежить від:

· природи адсорбенту;

· природи іонів;

· заряду іонів (чим більший заряд, тим краще адсорбується);

· від радіусу іонів (чим більший радіус, тим менша гідратна оболонка і краще адсорбція).

Правило Фаянса – Панета:

На поверхні кристалів з розчину переважно адсорбуються ті іони, які можуть утворювати важкорозчинну сполуку з іонами кристалу або добудувати кристалічну ґратку.

 

Обмінна адсорбція – це процес обміну іонами між розчином та твердою фазою (адсорбентом). При цьому тверда фаза поглинає з розчину іони одного знаку (катіони або аніони), а замість них виділяє в розчин таку саму кількість іонів того ж знаку.

 

Наприклад: aдсорбент––Н+ + Na+ + Cl– → aдсорбент––Na+ + H+ + Cl–

розчин розчин

aдсорбент––ОН– + Na+ + Cl– → aдсорбент––Cl– + Na + + ОН –

розчин розчин

Змінюється рН розчину.

 

Іоніти – це речовини, здатні до обміну іонами (ґрунти, природні та штучні силікати, іонообмінні смоли):

 

катіоніти аніоніти

здатні до обміну катіонами, здатні до обміну аніонами,

а також Н+ а також ОН–

 

Регенерація іонітів – це відновлення іоніту шляхом занурення його в насичений розчин, що містить ті іони (катіони або аніони), які він втратив.

Значення в природі та використання іонітів:

· ґрунти – це іоніти (поглинають К+, NН4+ з добрив, а віддають Ca2+, Mg2+);

· очистка води від солей:

RH (тв) + NaCl (р) → RNa (тв) + HCl (р)

R′ОH (тв) + NaCl (р) → RCl (тв) + H2О (р)

· очистка води від важких металів;

· для нормалізації іонного обміну в організмі та для зв’язування токсинів.

 

Хроматографія – це метод розділення й аналізу сумішей за допомогою сорбційних процесів. Метод ґрунтується на різному розподілі компонентів суміші між двома фазами – рухомою та нерухомою.

 

Сорбент – це нерухома фаза:

– тверді речовини: Al2O3, SiO2, силікагель, крохмаль, іоніти;

– рідкі речовини – нерухомі розчинники, що утримуються носіями (наприклад, вода в порах хроматографічного паперу).

Носії нерухомих розчинників – хроматографічний папір, спеціальні пластини.

Сорбат – це рухома фаза (потік рідини, що фільтрується крізь шар сорбенту.

 

 

Класифікація хроматографічних методів:

· за механізмом розділення сумішей:

o адсорбційна хроматографія – ґрунтується на принципі розділення суміші речовин за різною силою зв’язків, що утворюються між молекулами речовин та сорбентом. Чим слабкіші зв’язки, тим швидше рухається речовина крізь нерухому фазу;

o молекулярна (розподільна) хроматографія – ґрунтується на принципі розділення за розмірами молекул. Крізь пори нерухомої фази можуть дифундувати тільки речовини, розміри молекул яких не перевищують розміри пор. Внаслідок цього молекули меншого розміру проходять більший шлях і пізніше виходять з колонки, ніж великі молекули;

o осадова хроматографія – ґрунтується на утворенні малорозчинних сполук між речовинами суміші та осаджувачем, що знаходиться в порах сорбенту. Чим більша розчинність, тим швидше речовина вимиється з сорбенту;

o іонообмінна хроматографія – ґрунтується на обміні іонів між досліджуваною речовиною та сорбентом.

· за технікою виконання:

o колоночна;

o паперова;

o тонкошарова;

o капілярна.

 
 
 
 

 


Значення та використання хроматографії:

· розділення сумішей речовин;

· ідентифікація речовин;

· кількісне визначення речовин.

 

 

 
 

 

 


 

– – – – – –

 

 

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1695 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)