АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Система і будова місцевих рад

Базовим елементом системи місцевого самоврядування в Україні є представницькі органи, до яких належать місцеві ради і органи самоор­ганізації населення. Вони є виборними колегіальними органами, що виражають волю і представляють інтереси всієї територіальної грома­ди чи її частини, мають право приймати від її імені рішення, які діють на певній території. При цьому провідну роль серед представницьких органів місцевого самоврядування виконують місцеві ради, які обира­ються членами громади.

Система місцевих рад закріплена ч. 3, 4 ст. 140 Конституції України і ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». У юридичній літературі немає єдності поглядів щодо кількості рівнів цієї системи. Одні вчені доводять, що їх два, інші говорять про трирівневу систему місцевих рад. Це пов'язано із відмінностями у правовому статусі місце­вих рад різних рівнів, наявністю обов'язкових та необов'язкових еле­ментів у системі місцевих рад, різними передумовами формування пред­ставницьких органів місцевого самоврядування.

Законодавець передбачає обов'язкову дворівневу систему місцевих рад, перший рівень якої становлять сільські, селищні, міські ради, що представляють територіальні громади сіл, селищ, міст і здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самовряду­вання. На другому рівні перебувають обласні й районні ради, що представ­ляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство на­явності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних гро­мад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Як необов'язковий елемент системи можуть розглядатися район­ні в містах ради, передумовами утворення яких є наявність районного поділу в місті та прийняття рішення про необхідність їх формування міською радою чи рішенням міської територіальної громади. Відповідно до ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» районні в містах ради не є самостійними елементами системи місцевого самоврядування.

Кожна рада має свою будову, внутрішню організаційну структуру, яка поставлена в залежність від статусу місцевої ради. Будова сільських, селищних, міських рад відрізняється від будови районних, обласних рад, певну специфіку має й внутрішньо організаційна структура районних у містах рад. При цьому Закон «Про місцеве самоврядування» в Україні фактично встановив уніфіковану структуру місцевих рад одного рівня, оскільки чітко визначив їх структурні підрозділи й головних посадових осіб. На розсуд місцевої ради, по суті, тільки виноситься питання про необхідність утворення контрольних комісій, підкомісій, робочих груп. Однак заборони щодо створення структурних підрозділів ради, не пе­редбачених законом, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить, а тому на практиці такі підрозділи можуть утворюватися (на­приклад, рада голів постійних комісій і депутатських груп (фракцій) була утворена в Харківській, Алчевській міських радах, рада голів депу­татських комісій — у Хмельницькій міській раді, у Миколаївській міській раді функціонує Президія. Ці органи за своїм статусом виступа­ють як дорадчі органи ради).

Отже, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Укра­їні», структурними елементами сільських, селищних, міських рад є:

1. Сільський, селищний, міський голова, який очолює місцеву раду і є головною посадовою особою відповідної територіальної громади, оби­рається її членами на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в поряд­ку, визначеному Законом «Про вибори депутатів місцевих рад та сіль­ських, селищних, міських голів». Крім того, згідно з ч. 1 ст. 5 зазначе­ного Закону, він являє собою самостійний елемент системи місцевого самоврядування.

2. Депутатські групи і фракції, які є добровільними об'єднаннями Депутатів місцевих рад. Відповідно до Закону «Про статус депутатів місцевих рад», депутатські групи утворюються для спільної роботи у здійсненні депутатських повноважень у виборчих округах. Депутати місцевої ради об'єднуються в групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознака­ми. Депутатські фракції формуються депутатами на основі єдності по­глядів або партійного членства, однак до їх складу можуть входити і позапартійні депутати, які підтримують політичну спрямованість фракцій. Кількісний склад депутатських об'єднань сільських, селищних рад повинен становити не менше трьох депутатів, а міських рад — не менше п'яти депутатів. Кількість депутатських об'єднань у раді може бути різним (наприклад, у Рівненській міській раді, загальний склад якої 53 депутати, утворено дві фракції; у Житомирській міськраді (склад 48 депутатів) — одна депутатська група і чотири фракції¹.

3. Невід'ємним структурним елементом місцевої ради є постійні комісії ради, що утворюються з числа її депутатів для вивчення, поперед­нього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснен­ня контролю за виконанням рішень ради та її виконкому. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою. Постійною комісією можуть бути утворені підкомісії і робочі групи.

4. Тимчасові контрольні комісії є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою пи­тань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

5. Секретар сільської, селищної, міської ради обирається радою за пропозицією голови з числа її депутатів на строк повноважень ради і працює на постійній основі.

Структура районної, обласної, районної в місті ради є такою:

1. Голова обласної, районної, районної в місті ради є головною поса­довою особою ради, що обирається відповідною радою з числа депутатів таємним голосуванням строком на чотири роки.

2. Заступник голови районної, обласної, районної в місті ради, який обирається радою за поданням голови з числа депутатів цієї ради шля­хом таємного голосування.

3. Депутатські групи і фракції, кількісний склад яких не повинен бути менше п'яти депутатів.

4. Постійні комісії ради.

5. Тимчасові контрольні комісії.

6. Президія (колегія) ради утворюється на обласному і районному рівні і являє собою факультативний, дорадчий орган, до складу якого входять голова ради, його заступник, голови постійних комісій, уповноважені представники депутатських груп і фракцій. Президія ради попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що виносяться на розгляд ради, і може приймати рішення дорадчого характеру.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1052 | Нарушение авторских прав