АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Форми та методи діяльності місцевих рад

У своїй діяльності місцеві ради використовують правові, органі­заційні й матеріально-технічні форми, за допомогою яких забезпечується вплив на соціальні й управлінські процеси на місцевому рівні здійснюється реалізація їх функцій і компетенції.

Характеристику правових форм діяльності місцевих рад почнемо з нормотворчої форми, яка складається із сукупності дій і процедур щодо прийняття, зміни чи скасування рішень нормативного характеру (ста­туту територіальної громади та положення про її символіку, регламенту ради, положення про постійні комісії ради, про відділи, управління та інші виконавчі органи ради, про Президію ради та інші). В межах цієї форми можна виокремити різні провадження, що відрізняються суб'єкт­ним складом, стадіями, строками, характером питань, що підлягають врегулюванню, — наприклад, бюджетне провадження, нормативно-до­говірне провадження (щодо договорів нормативного змісту), норматив­но-статутне провадження та інші.

Регулювання нормотворчого процесу на місцевому рівні здійс­нюється за допомогою статуту територіальної громади та норм регла­менту. Враховуючи можливе розмаїття статутних й регламентних норм місцевих рад щодо процесуальних питань нормотворення та специфіку відносин, що підлягають врегулюванню, все ж можна виокремити такі загальні стадії: 1) ініціювання необхідності розробки й прийняття нор­мативного правового акта, визначення предмета його регулювання, постановка цілі правового регулювання. Нормотворча ініціатива може виходити від членів територіальної громади (місцева ініціатива), депу­татів, постійних комісій, виконавчих органів ради, 2) прийняття рішен­ня про підготовку проекту нормативного акта, 3) розробка проекту, яка може здійснюватися депутатом, постійною комісією ради чи створе­ною з цією метою робочою групою із залученням представників гро­мадськості, вчених і спеціалістів; юридична експертиза проекту, що здійснюється юридичною службою апарату ради, 4) попередній розгляд проекту, що відбувається на засіданні постійної комісії чи на спільно­му засіданні комісій, якщо питання належить до їх компетенції, 5) про­екти нормативних актів, що мають особливо важливе значення для те­риторіальної громади, торкаються інтересів усіх або більшості жителів, можуть проходити громадське обговорення, 6) офіційний розгляд радою проекту акта із дотриманням встановлених процедур, 7) прийняття нор­мативного правового акта, його оформлення, опублікування, набран­ня чинності.

Відповідно до ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, перед­бачених законом. Передбачається й можливість ветування рішення ради з боку сільського, селищного, міського голови, який у п'ятиденний строк з моменту рішення ради може його зупинити і внести на повторний розгляд із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижне­вий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхиляє зауважен­ня голови і підтверджує своє попереднє рішення голосами двох третю депутатів від загального складу, рішення набирає чинності. Нормативи: рішення ради набирають чинності з дня офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк їх уведення в дію.

Правозастосовча форма полягає в сукупності дій і процедур щодо прийняття радою рішень індивідуального характеру, актів застосуван­ня права. Законодавство не передбачає окремого виду акта місцевої ради, що має правозастосовчий характер, називаючи всі акти місцевої ради рішеннями. Серед проваджень, які виникають у межах цієї фор­ми, можна вирізнити нагородне, щодо присвоєння рангів посадових осіб місцевого самоврядування, щодо відчуження комунального майна, щодо питань боротьби зі стихійним лихом, щодо надання дозволів на розміщення об'єктів, на проектування та розробку проектів відведен­ня земельних ділянок та інші. Конкретні стадії правозастосування ви­значаються залежно від специфіки провадження й регламентних норм.

Установча форма діяльності полягає в сукупності дій і процедур щодо системно-структурних перетворень на місцевому рівні. Для цієї форми характерними є різні провадження — щодо формування струк­тури та визначення кількісного складу ради, структури виконавчих ор­ганів ради, чисельності апарату ради і виконкому, щодо створення ко­мунальних підприємств, муніципальної міліції; виборчі провадження (щодо обрання секретаря ради, голів тимчасових та контрольних комі­сій, у обласній, районній та районній у місті раді — щодо обрання го­лови ради та його заступників); неординарні провадження (щодо до­строкового припинення повноважень депутата, сільського, селищного, міського голови, голови районної, обласної, районної в місті ради та його заступників, секретаря ради).

Контрольна форма діяльності знаходить свій прояв у сукупності дій і процедур щодо перевірки місцевою радою стану додержання, виконан­ня та застосування правових приписів суб'єктами суспільних відносин. У межах цієї форми можна виокремити нормотворче і виконавче конт­рольні провадження. Нормотворче контрольне провадження виникає у процесі здійснення контролю за законністю нормативних актів вико­навчих органів ради, державних адміністрацій, органів місцевого само­врядування, підприємств, установ, організацій. Результатом можуть виступати рішення ради щодо скасування актів виконавчих органів Ради, звернення до суду щодо визнання незаконними актів, що обме­жують права громад, повноваження органів місцевого самоврядування. Виконавче контрольне провадження виникає під час здійснення конт­ролю за реалізацією відповідними органами та посадовими особами своїх повноважень. У цьому разі результатом може бути рішення щодо недовіри, відповідальності посадових і службових осіб, подання відпо­відним органам вищого рівня щодо звільнення з посад керівників.

Інтерпретаційна форма діяльності місцевої ради охоплює сукупність дій і процедур щодо роз'яснення змісту рішень, що були прийняті місце­вою радою чи її структурними підрозділами.

Крім правових форм діяльності для місцевих рад як колегіальних представницьких органів місцевого самоврядування важливе значення мають організаційні форми, серед основних з яких слід назвати сесії ради, засідання постійних комісій, підкомісій і робочих груп, президій облас­них, районних рад, тимчасових контрольних комісій; громадські слу­хання, апаратні наради, персональну роботу голови ради, секретаря, за­ступників голови ради; роботу депутатів у виборчих округах; участь го­лови ради чи депутатів у загальних зборах громадян; участь депутатів з правом дорадчого голосу в засіданнях інших місцевих рад та їх органів, органів самоорганізації населення; звіти сільського, селищного, місько­го голови перед територіальною громадою, депутатів перед виборцями. До допоміжних організаційних форм діяльності місцевих рад належать робочі зустрічі, прес-конференції та інтерв'ю, прямі телефонні зв'язки з населенням посадових осіб місцевої ради, прийом громадян, закор­донні візити депутатських делегацій ради тощо.

Матеріально-технічні форми реалізуються секретарем та апаратом ради і полягають у веденні діловодства, зборі й обробці інформації, звітах, прогнозах, кошторисах, довідках, бухгалтерському обліку, стати­стиці, картотечній роботі, побутовому, технічному, інформаційному, транспортному забезпеченні тощо.

У процесі реалізації функцій і компетенції місцеві ради використо­вують методи планування, вироблення рішень, інформаційного забез­печення, організації виконання рішень, контролю, координації діяль­ності, роботи з кадрами.

Використовуючи метод планування, місцева рада визначає перелік пи­тань, що виносяться на розгляд сесії, план роботи депутатських фракцій та груп, постійних комісій, депутатів у раді та у виборчому окрузі, план навчання депутатів й співробітників апарату. Здійснюється планування робіт щодо виконання доручень виборців, розробляються робочі плани й оперативні робочі графіки посадових осіб ради. Плани роботи розробля­ються на основі пропозицій керівництва міської ради, депутатів, постійних комісій, членів виконавчого комітету. Враховуються також місцеві ініціати­ви, внесені на розгляд ради, пропозиції загальних зборів і органів самоор­ганізації. Узагальнення пропозицій та формування проектів планів робо­ти здійснює організаційний відділ ради. Після узгодження проекту плану з керівництвом ради він виноситься на її розгляд і затверджується.

Метод контролю місцева рада здійснює за допомогою способів і прийомів спостереження за ходом реалізації прийнятих рішень, вико­нання вимог правових актів і впливові на підконтрольних суб'єктів у разі їх виходу за межі встановлених нормативів, приписів, завдань. Конт­рольні заходи реалізуються як радою в цілому, так і її посадовими особа­ми, постійними комісіями, депутатами, апаратом. У разі необхідності може бути прийняте рішення про утворення контрольної комісії, якій доручається здійснення контрольних заходів з визначених радою питань. У своїй діяльності місцева рада використовує сукупність прийомів і способів роботи з кадрами, серед яких можна відзначити проведення навчань для депутатів і працівників апарату ради щодо роз'яснення за­конодавчих актів у сфері місцевого самоврядування, семінарів, круглих столів з актуальних питань бюджетних, комунальних, земельних, оренд­них відносин та інших питань, що входять до компетенції місцевих рад. Проводиться робота щодо обміну досвідом, стажування депутатів з пи­тань місцевого самоврядування в радах, меріях, муніципалітетах чи інших структурах місцевого рівня в зарубіжних країнах.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1405 | Нарушение авторских прав