АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кардіоміопатії

У відповідності до рекомендацій робочої групи експертів ВООЗ сумісно з Міжнародним товариством та Федерацією кардіологів (1996р.), кардіоміопатії (КМП) – це будь-які захворювання міокарда, пов’язані з порушенням його функцій, що включають всі первинні ураження міокарда, незалежно від їх причини.

VI Національним конгресом кардіологів України (Київ, 2000 р.) прийнята і рекомендована така класифікація кардіоміопатій:

· Дилятаційна кардіоміопатія;

· Гіпертрофічна кардіоміопатія (обструктивна, не обструктивна);

· Рестриктивна кардіоміопатія;

· Алкогольна кардіоміопатія;

· Кардіоміопатія, обумовлена ліками й іншими зовнішніми факторами;

· Аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка;

· Кардіоміопатії при хворобах, класифікованих в інших рубриках (системні захворювання, м’язові дистрофії, нейром’язові порушення, перипартальні);

· Кардіоміопатія при інфекційних і паразитарних хворобах, у т.ч. дифтерії;

· Метаболічна кардіоміопатія (обумовлені ендокринними порушеннями).

ІІ. Клінічний варіант: аритмія, кардіалгія та ін.

ІІІ. Серцева недостатність (0-ІІІ ст.)

За патофізіологічними механізмами дисфункції міокарда (та відповідних структурних змін серця) КМП поділяють на дилятаційну, гіпертрофічну, рестриктивну та аритмогенну КМП правого шлуночка. Захворювання міокарда, пов’язані з певними розладами відомої етіології рекомендовано визначати як “специфічні кардіоміопатії”. До специфічних кардіоміопатій відносяться: ішемічна (при ІХС, коли значний ступінь важкості СН не відповідає порівняно незначному ступеню коронаросклерозу), гіпертензивна, клапанна, запальна (імуно-вірусна), дисметаболічні (ендокринні - при цукровому діабеті, тиреотоксикозі, гіпотиреозі, ожирінні, клімаксі; при інфільтративних і гранулематозних процесах - амілоїдоз, гемохроматоз, лейкоз; при дефіциті мікроелементів та поживних речовин – селен, калій, магній, бері-бері, квашиоркор; при анеміях); токсичні (алкогольна, кокаїнова, уремічна); при системних захворюваннях сполучної тканини; при системних нейром’язових захворюваннях (дистофії Дюшена, Бекера, міотонії); перипартальна (післяпологова).

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 675 | Нарушение авторских прав