Клініка проявляється в юнацькому віці: скарги на запаморочення, втрати свідомості, перебої в роботі серця внаслідок шлуночкових аритмій, можлива раптова зупинка кровообігу. Іноді можливе приєднання міокардиту, розвиток застійної СН.
Діагностика: ЕКГ – шлуночкові аритмії, рідше фібриляція передсердь; негативні Т в V1-3.
- ЕхоКГ та радіонуклідна вентрикулографія: – дилатація правого шлуночка з його сегментарною дискінезією.
Лікування симптоматичне. Антиаритмічна терапія: аміодарон, соталол, флекаінід. При неефективності медикаментозного лікування – імплантація кардіовертера-дефібрилятора, радіочастотна катетерна абляція, вентрикулотомія. Профілактика не розроблена.
6.План і організаційна| структура навчального| заняття| з дисципліни|.
№ з/п
Етап заняття
Розподіл годин
Види контролю
Засобі навчання
1.
Підготовчий етап
25 хв.
1.1.
Організаційні питання
3 хв.
1.2.
Формування мотивації
7 хв
1.3.
Контроль початкового рівня підготовки
15 хв.
─ письмове| комп’ютерне| тестування;|
─ усне опитування за стандартизованим переліком питань
Основній етап|
─ обстеження| хворого під| контролем викладача|;
─ упорядкування| плану обстеження| хворого;
─ формулювання| клінічного| діагнозу| у|біля| відповідності| з класифікацією||;
─ уточнення| попереднього| діагнозу| за допомогою| лабораторних| та інструментальних методів| обстеження|;
─ призначення| лікування| обстежуваному| хворому і виписування| рецептів|;
─ обговорення| прогнозу для хворого|;
─ обговорення питань вторинної
─
130хв.
─ практичні| навички| біля| ліжка| хворого (збирання| скарг|, анамнезу хвороби|, об’єктивне| обстеження|: пальпація| серцевого| поштовху|, перкусія| меж|поміж| серця| і судинного| пучка, пульсової| хвилі|, аускультація| серця|, аускультація| легень| та вимірювання| артеріального| тиску|);
─ складання| плану необхідних| лабораторних| і інструментальних досліджень| з метою| підтвердження| попереднього| діагнозу|;
─ трактування даних| додаткових| методів| обстеження| та отриманих| результатів|;
─ формулювання| кінцевого| діагнозу| згідно| класифікації|;
─ виписування| рецептів|;
─ вирішення| ситуаційних| завдань|задач|;
─ усне опитування за стандартизованим переліком питань
─
Дані додаткових| методів| обстеження|: загальні аналізи крові та сечі, глюкоза крові, АЛТ, АСТ, СРП, КФК або МВ-КФК, ЛДГ-1, АСАТ, міоглобін, тропініни Т або І, титр АСЛО), ліпідний спектр крові, етіологічне дослідження із визначенням вірус нейтралізуючих антитіл до вірусів Коксакі групи В, ЕСНО, герпесу, гепатиту С і т.і. (імуноглобулінів класів G й М IgM, Ig G) у плазмі, а також полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР); ЕКГ в динаміці|, Rо-знімки, результати ЕхоКГ і Допплер дослідження; історія хвороби; амбулаторна картка хворого.
─ ситуаційні| задачі|;
─ тести з питаннями| за темою міокардити і міокардіопатії;
─ тести «Крок 2»;
─ примірники| ЕКГ.
3.2.
Загальна оцінка навчальної діяльності студента
7 хв.
3.3.
Інформування студенів про тему наступного заняття
3 хв.
7. Методика організації| навчального| процесу| на практичному занятті|.
7.1. Підготовчий етап|.
Розкрити значення| теми заняття| для подальшого| вивчення| дисципліни| і професійної| діяльності| лікаря| з метою| формування| мотивації| для цілеспрямованої| навчальної| діяльності|. Ознайомити студентів| з конкретними| цілями| та планом заняття|.
Міокардит - це ураження серцевого м'яза запального характеру, обумовлене безпосереднім або опосередкованим через імунні механізми, дією інфекції, паразитарної або протозойної інвазії, хімічних і фізичних чинників, а також внаслідок алергічних, аутоімунних захворювань і трансплантації серця.
Кардіоміопатії (КМП) – це будь-які захворювання міокарда, пов’язані з порушенням його функцій, що включають всі первинні ураження міокарда, незалежно від їх причини.
Серед патології ССС певний інтерес представляє група захворювань, що означені Г.Ф.Лангом, як некоронарогенні. Зростання зацікавленості до проблеми некоронарогених захворювань пов’язане з розширенням переліку захворювань, що входять в цю групу, зростанням їх розповсюдженості та достатньо високою частотою втрати працездатності. На сьогодні міокардити складають до 20% всіх некоронарогенних захворювань серця. Розповсюдженість дилятаційної кардіоміопатії коливається від 7,3 до 8,3 на 100 тис. населення. Інтерес до вивчення кардіоміопатій пов’язаний як із збільшенням частоти їх виникнення, так і появою нових методів дослідження - перш за все ехокардіографії, яка значно покращила можливості діагностики.
Мета заняття: умітипоставити попередній діагноз, призначити методи додаткового обстеження хворого, визначити тактику ведення хворого з підозрою на міокардит, визначити тактику ведення хворого з підозрою на кардіоміопатію, знати принципи медикаментозної та інші види терапії в різні періоди захворювання, підходи до профілактики та основи реабілітації хворих на міокардит та кардіоміопатію
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
