АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Б. Наявності застійної серцевої недостатності

В. Тяжких порушеннях провідності

Г. Вірусних міокардитах

Ситуаційні завдання з еталонами відповідей.

Задача №1.

До кардіологічного відділення лікарні поступив хворий М., 68 років, зі скаргами на болі за грудиною стискуючого характеру, задишку, що посилювалась при фізичному навантаженні. До 40-річного віку вважав себе здоровою людиною. Поступово став відмічати появу набряків, задишку, періодично втрачав свідомість. Хворому був виставлений діагноз ревматичної вади серця. Через декілька років, коли до вище сказаних скарг стали додаватись стискуючого характеру болі за грудиною, хворому був встановлений діагноз: ішемічна хвороба серця. Вживання традиційної для такого діагнозу терапії нітратами (сустак-форте) провокували у пацієнта пароксизми миготливої аритмії. При обстеженні у відділенні: аускультативно над всією поверхнею серця вислуховується грубий систолічний шум, що не проводиться на судини шиї. На ЕКГ: ЧСС – 60 на 1 хв., електрична ось розгорнута вліво, на ФКГ – систолічний шум; на Ухо-КГ: КДР – 4,1 м, КСР – 2,4 см; ліве передсердя – 4,1 см, фракція викиду (ФВ) – 73%. Базальні відділи міжшлуночкової перегородки -2,0 см; задня стінка лівого шлуночка – 1,2 см. Реєструється систолічне зміщення вперед передньої стулки мітрального клапана; мітрально-септальний контакт; часткове прикриття аортальної стулки в систолу.

1. Який діагноз можна виставити даному хворому?

2. З чим пов’язано погіршення стану пацієнта після вживання терапії нітратами?

3. З чим пов’язано виникнення приступів стенокардії у даного пацієнта?

Задача №2.

Хворий Н., 53 років, поступив до кардіологічного відділення лікарні із скаргами на серцебиття і задишку. В анамнезі з 14 років до 25 років займався спортом, але потім під час обстеження на ЕКГ були виявлені зміни, які розцінили як рубцьові. Батько хворого раптово помер у 40-річному віці. Об’єктивно: PS -56 на 1 хв. Тони серця послаблені, шуми не вислуховуються, АТ =110/70 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 48-55 на 1 хв., A-V блокада 1 ступеня (PQ -0,24 с), QS в V4-V5; патологічний Q в V6, блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, зміни фази реполяризації. На ЕхоКГ товщина міжшлуночкової перетинки – 1,5 см; задньої стінки – 1,2 см; КДО -128 мл; КСО – 49 мл; ФВ – 62 %; ліве передсердя – 3,9 см.

1. З чим пов’язана поява патологічного зубця Q на ЕКГ у даного пацієнта?

2. Яка патологія обумовлює виникнення даної клінічної картини?

3. З якою нозологією в даному випадку необхідний диф.діагноз?

Задача №3.

До лікаря-терапевта звернувся хворий С., 1974 р. народження, інженер за фахом, який скаржився на задишку під час швидкої, а потім – і повільної ходи; тяжкість у правому підребер’ї; швидку втому. Появу захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ЧД – 24 на 1 хв, PS -85 на 1 хв., ритмічний. АТ = 100/70 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, на верхівці вислуховується систолічний шум з проведенням у пахвову ділянку. Ліва границя відносної тупості серця розширена до передньої під пахвинної лінії. ЕхоКГ: різка дилятація всіх камер серця, КДР лівого шлуночка – 6,5 см; правий шлуночок – 3,5 см; ліве передсердя 0 5,0 см. Гіпокінезія задньої стінки і міжшлуночкової перегородки лівого шлуночка, фракція викиду – 30%.

1. Поясніть механізм задишки у даного пацієнта.

2. Яке походження систолічного шуму на верхівці серця?

3. Який діагноз можна виставити даному пацієнту?

Еталон відповіді (Задача №1).

1. Гіпертрофічна кардіоміопатія, обструктивна форма, діастолічний варіант, СН ІІ-А.

2. Нітрати поглиблюють венозний застій і, відповідно, діастолічну дисфункцію.

3. Приступи стенокардії пов’язані з субендокардіальною ішемією міокарда внаслідок неадекватної перфузії потовщеня ригідної стінки лівого шлуночка, діастолічний тиск у якому підвищений.

Еталон відповіді (Задача №2).

1.Поява патологічного зубця Q на ЕКГ у даного пацієнта пов’язана з деполяризацією міопатичних клітин міжшлуночкової перетинки, що володіють аномальними електрофізіологічними характеристиками, а також з наявністю фіброзу.

2. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

3. З ішемічною хворобою серця.

Еталон відповіді (Задача №3).

1. Задишка пов’язана з застоєм крові в малому колі кровообігу і розвитком пасивної легеневої гіпертензії внаслідок збільшення КДО лівого шлуночка.

2. На верхівці серця вислуховується систолічний шум мі тральної регургітації, обумовлений розширенням і аномальними рухами мі трального кільця, дисфункцією папілярних м’язів.

3. Дилатацій на кардіоміопатія, систолічний варіант, СН 2 Б.

Рекомендована література.

Основна:

• Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія Підручник – Вінниця.-2005.- С. 111-119.
• Внутрішня медицина: Навчальне видання.-част.1.-Вінниця.-2007.- С. 81-97.

· Серкова В.К., Монастырский Ю.И., Жебель В.Н. Болезни сердца и сосудов: Учебная монография.- Винница: Логос.-2002.-С.20-32.

· Амосова Е.Е. Кардиомиопатии. – К.: Кн..плюс, 1999. – 420с.

• Окороков А.Н. Діагностика болезней внутренних органов: Т.:. Діагностика болезней сердца и сосудов.: М..: Мед.лит., 2002. – С.270-364.
• Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Т.№, кн..1. Лечение болезней сердца и сосудов. М.:Мед. Лит., 2002. – С.159-257.
• Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих/ за редакцією проф..В.М.Коваленка, проф.. М.І.Лутая, проф.Ю.М.Сіренка.-Асоціація кардіологів України, 2007. -128с.
• Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів/ За ред. д-ра мед.наук, проф..Ю.М.Мостового. – 10-е вид., доп. І перероб. – Вінниця: ДП „МКФ”, 2008. – 528с.
• Мурашко В.В., Струтинский А.В. Электрокардиография. – 2-е узд-е. М., „Медицина”, 1991. – 288с.

Додаткова:

• Діагностика и лечение внутренних болезней под ред.. Д.И.Комарова. – М.:Медицина, 1995.
• Внутренние болезни: Учебник/ под ред. Ф.И.Комарова, В.Г.Кукеса, А.С.Сметнева – М.: Медицина, 1990. – С.194-200.
• Пособие по кардиологии / Грицюк А.И., Киев, 1984.

• Курс лекцій з клінічної кардіології / За ред. Д-ра мед.наук, проф.. В.Й.Целуйко. – Х.:”Гриф”, 2004. – С.118-191.
• Коваленко В.Н. Некоронарогенные болезни сердца: практ. Руководство / В.Н.Коваленко, Е.Г.Несукай. Под ред.. В.Н.Коваленко. – К.: Морион, 2001. -479с.
• Кардиомиопатии и миокардиты / П.Х.Джанашия, В.А.Круглов, В.А.Назаренко, С.А.Николенко. – М.: Рос.гос.мед.университет, 2000. – 107с.
• Кардиология в таблицах и схемах./ по дред. М.Фрида и С.Грайс. Пер. с англ.- М.: Практика.-1996.- С.106-151, 187-189, 274-278.
• Амосова Е.Н. Клиническая кардиология, Т.1., Київ: „Здоров’я”, 1997. – С.338-395.
• Моисеев В.С., Сумароков А.В. Болезни сердца. Руководство для врачей. Москва: „Универсум Паблишинг”, 2001. – С.71-102
• Смароков А.В., Моисеев В.С. Болезни сердца: Руководство для врачей / М. Универсум паблишин. – 2001. - 463с.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 581 | Нарушение авторских прав