АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика екзокринної недостатності підшлункової залози

1.Визначення вмісту панкреатичних ферментів в крові і в сечі.

2.Копрологічне дослідження (стеаторея, креаторея, амілорея)

1. Дослідження вмісту панкреатичних ферментів в дуоденальному вмісті (базальна, при стимуляції секретином, 0,5% розчином соляної кислоти, панкреозиміном)

2. Кількісне визначення жиру в випорожненнях (ліпідограма кала)

3. Визначення еластази кала

Метод визначення еластази калу має високу інформаційність та специфічність (93%), неінвазивний, замісна терапії ферментами не впливає на його результати. Нормальні показники еластази 1 у дітей старше 1 місяця та дорослих більше 200 МКВ/г калу

100-200 мкг/г калу – помірна ступінь екзокринної недостатності

менше 100 мкг/г калу ‑ тяжка ступінь екзокринної недостатності підшлункової залози.

Класифікація препаратів, що містять панкреатичні ферменти:

1. Препарати, що містять панкреатин (Креон, Панцитрат, Мезим-форте, Фестал Н).

2. Препарати, що містять панкреатин та жовчогінний засіб (Панкурмен).

3. Препарати, що містять панкреатин, компоненти жовчі, геміцелюлозу (Панкрал, Фестал, Ензистал, Дигестал) у дітей використовують рідко, можуть підсилювати діарею.

4. Препарати, що містять панкреатин та екстракт рисового грибка (Комбіцин)

5. Комбіновані ферменти (Панзинорм)

Матеріали для самоконтролю:

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 3

Хлопчик, 13 років, поступив у гастроентерологічне відділення із скаргами на болі в животі, що локалізуються в епігастрії та виникають через 15-20 хвилин після прийому їжі і тривають від 30 хвилин до декількох годин, зниження апетиту, нудоту, гіркоту в роті. Хворіє протягом 2 років, коли вперше з'явилися перераховані вище скарги; однак лікування не проводилося. За 2 тижні до надходження в стаціонар у хлопчика підсилився абдомінальний синдром, що послужило причиною госпіталізації.

Матері 40 років, страждає хронічним холециститом. Батьку 42 роки, хворий виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Бабуся (по матері) має калькульозний холецистит.

У 8 років дитина перенесла кишкову інфекцію. Харчується нерегулярно, любить копченості, смажену, жирну їжу, торти.

Огляд: на шкірних покривах грудей і спини — одиничні елементи у вигляді судинних зірочок. Живіт не збільшений, болючий у епігастрії при глибокій пальпації. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см, край м'який, еластичний, злегка болючий. Симптом Ортнера (+).

Загальний аналіз крові: НЬ - 140 г/л, К.П. - 0,93, еритроцити - 4,5×10¹²/л; лейкоцити ‑ 9,5×10⁹/л; п - 2%, с -64%, е - 1 %, л - 26%, м - 7%, ШОЕ- 15 мм/годину.

Загальний аналіз сечі: колір яскраво-жовтий, прозора; рН - 5,5; щільність - 1020; білок - немає; цукор - немає; еп. кл.- невелика кількість, лейкоцити - 0-1 у п/з, еритроцити - 0; слиз - небагато, солей немає, бактерій - немає.

Біохімічне дослідження крові: загальний білок - 72 г/л, АлАТ - 19 Од/л, АсАТ - 24 Од/л, ЛФ - 138 Од/л (норма 70-140), амілаза - 100 Од/л (норма 0-120), тимолова проба – 4 Од, загальн. білірубін - 15 мкмоль/л, прямий - 3 мкмоль/л.

Езофагогастродуоденоскопія: слизова оболонка стравоходу рожева, кардія стуляється. Слизова оболонка шлунка в антральному відділі гіперемована, цибулина середніх розмірів, набрякла, гіперемована. Постбульбарні відділи не змінені.

УЗД органів черевної порожнини: печінка - контури рівні, паренхіма гомогенна, ехогенність не посилена, судинна сітка не розширена, портальна вена не змінена. Жовчний міхур звичайної форми, стінки до 5-6 мм (норма 2 мм), виражена шаруватість стінок, внутрішні контури нерівні. Холедох до 5,5мм (норма 4), стінки стовщені.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 567 | Нарушение авторских прав