Порядок ветеринарного постачання
Забезпечення ветеринарних установ, сільськогосподарських підприємств та індивідуальних власників тварин медикаментами, деззасо-бами і спеціальним ветеринарним майном здійснюється товаропровідною мережею системи "Укрзооветпромпостач".
Турбота про своєчасне завезення ветеринарних товарів лягає на керівників установ ветеринарної медицини, в районі - на начальника управління державної ветеринарної медицини, а в господарствах - на старшого спеціаліста ветеринарної медицини.
В українській ветеринарній медицині радянського періоду до 1988 року відповідно до економіко-політичного устрою існувала товаро-роз-подільча та планова система діяльності з наданням річних заявок на всі види ветеринарних товарів за 6-ма формами. На сьогодні практично за-
лишилося складання заявок на біологічні препарати, які займають особливе місце в постачанні служби ветеринарної медицини.
Лікувально-профілактичні установи дільничного типу (дільничні лікарні, дільниці, пункти ветмедицини) отримують ветеринарні товари в натурі від районної державної лікарні ветмедицини, заявляючи про свою потребу в них за довільною формою.
Господарства усіх форм власності купують все необхідне для ветеринарної діяльності у будь-яких структурних підрозділах системи "Укрзооветпромпостач".
Дещо інший порядок встановлений у відношенні біологічних та хіміотерапевтичних препаратів, деззасобів, які оплачуються централізовано ветеринарними органами за рахунок бюджетних асигнувань на протиепізоотичні заходи. Заявки на ці товари представляються управлінням ветеринарної медицини АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя чи Державному департаменту ветеринарної медицини, а вони вирішують питання про задоволення заявок з врахуванням затверджених планів профілактичних протиепізоотичних заходів та епізоотичної ситуації, що склалася в АР Крим, області чи місті.
Ветеринарні товари оплачуються частіше за безготівковим розрахунком або готівкою.
З 1988 року товаро-розподільча планова система матеріального забезпечення протиепізоотичних, діагностичних та лікувальних заходів була замінена на госпрозрахункову, а з 1996 року ветеринарне забезпечення переведене на основи ринкової діяльності.
За час діяльності галузі ветеринарної медицини історично формувався ринок товарів та послуг. В цьому процесі існувало 5 етапів. На першому етапі зароджувалася лікувально-профілактична справа. Споживач (власник тварини) мав справу з суб'єктом, який в одній особі поєднував виробника лікарської сировини чи ліків та фахівця з надання лікувальних послуг.
На другому етапі розвитку ветеринарної медицини започатковано спеціалізацію. З'являються суб'єкти виробництва ліків. Фахівець ветеринарної медицини концентрує свої зусилля на наданні фахових послуг.
Третьому етапу притаманна поява посередників у доставці сировини та лікарських засобів. Формується товаропровідна мережа.
На четвертому етапі ветеринарне забезпечення тваринництва поповнюється новою ланкою діяльності - маркетинговими дослідженнями. Здійснюється оцінка виробничої та товаропровідної мережі, необхідність
надання послуг залежно від потреб споживача, вивчаються та враховуються матеріальні можливості останнього.
У тридцяті роки XX століття у світовій ветеринарній медицині формується новий п'ятий етап розвитку ринку товарів та послуг. В ньому маркетинг стає домінуючою концепцією, що дозволяє здійснювати ринкове регулювання виробництва та споживання лікарських та інших ветеринарних засобів.
Маркетинг у ветеринарній медицині - це система оцінки епізоотичної ситуації, ринку ветеринарних товарів та послуг, планування, прогнозування виробництва та використання лікарських засобів, товарів фахового призначення, розробки і використання наукових і технологічних знань, надання послуг з метою забезпечення профілактики хвороб і лікування хворих тварин та виробництва продуктів харчування в інтересах здоров'я людей (споживачів).
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 581 | Нарушение авторских прав
|