АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Жіноча консультація

Жіноча консультація – це амбулаторно-поліклінічне відділення диспансерного типу, в роботі якого

найбільш достатньо відображається основний принцип сучасної охорони здоров’я – єдність профілактики та

лікування.Метою діяльності жіночої консультації є надання лікувально-профілактичної допомоги, яка

спрямована на оздоровлення жінок; профілактики материнської та перинатальної захворюваності та смертності.

Для досягнення цієї мети у жіночій консультації вирішуються такі завдання:

1. Здійснення лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на попередження ускладнень

вагітності, пологів, післяпологових та гінекологічних захворювань; проведення перинатальної охорони плоду.

2. Надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги.

3. Проведення роботи по контрацепції та попередженню абортів.

4. Впровадження у практику сучасних методів діагностики, профілактики та лікування патології

вагітності, захворювань роділь та гінекологічних хворих.

5. Проведення санітарно-просвітницької роботи.

6. Забезпечення жінок соціально-правовим захистом у відповідності з законодавством про охорону

материнства та дитинства.

7. Забезпечення послідовності в обстеженні та лікуванні вагітних жінок, породіль та гінекологічних

хворих.

8. Здійснення систематичного зв’язку з пологовим будинком (відділенням) поліклінік, відділень

швидкої та невідкладної допомоги, інших лікувально-профілактичних установ (протитуберкульозного, шкірно-

венерологічного, онкологічного диспансерами та ін.);

9. Проведення роботи по плануванню сім’ї.

Жіночі консультації працюють в поєднанні з акушерськими стаціонарами, поліклініками, а також як

самостійні лікувально-профілактичні заклади.

Не дивлячись на численність завдань, які виконуються лікарями під час нагляду за вагітними, головним

залишається виявлення серед них груп високого ризику перинатальної та материнської смертності. Жінкам цієї

групи необхідно проводити цілеспрямовані профілактичні заходи і забезпечити розродження в стаціонарі, що

відповідає ступеню виявленого ризику.

До I (низького) ступеню відносять пологи у жінок, що народжують вдруге або втретє і мають

неускладнений перебіг вагітності; жінок з першою вагітністю без акушерських ускладнень та екстрагенітальних

захворювань з нормальними даними акушерської антропометрії; жінок, що народжують вперше, які мають не

більше одного неускладненого аборту в анамнезі.

До II (середнього) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з екстрагенітальними захворюваннями,

анатомічно вузьким тазом, великим плодом, неправильним положенням плоду, передлежанням плаценти, а

також у вагітних старших вікових груп (понад 30 років). До цієї групи відносяться жінки з гестозами,

інфекційними ускладненнями, мертвим плодом, кількома абортами, перинатальною загибеллю плоду в

анамнезі, із звичним невиношуванням та загрозою невиношування, жінки з пологами, що ускладнені

кровотечею, а також жінки з операціями на матці.

До III (високого) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з важкими екстрагенітальними

захворюваннями: ревматичний або септичний ендокардит, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба II-III ст,

загострення системних захворювань сполучної тканини, гепатоз, відшарування та передлежання плаценти,

бактеріальний та больовий шок, емболія навколоплідними водами.

Направлення вагітних у стаціонар із врахуванням ступеню ризику дозволяє виконати принцип

етапності розродження та сприяє зниженню перинатальної та материнської смертності.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 502 | Нарушение авторских прав