АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зовнішні статеві органи жінки

До зовнішніх статевих органів належать: лобок, великі і малі статеві губи, клітор, присінок піхви із

запозами, промежина (рис.1). Дівоча пліва є межею між зовнішніми і внутрішніми статевими органами.

Лобок являє собою підвищення, розташоване дещо вище лобкового зчленування, вкрите волоссям у

формі трикутника, верхня межа горизонтальна у вигляді перехідної складки (жіночий тип росту волосся) або в

напрямку пупка (чоловічий тип росту волосся). З боків лобок обмежений пахвовими складками.

Великі статеві губи (labia majora pudendi) - парні товсті складки шкіри з добре розвинутою підшкірною

жировою клітковиною. Зовнішня частина губ має волосяний покрив, внутрішня містить потові та сальні залози,

і шкіра її нагадує слизову оболонку.

Спереду великі статеві губи переходять у шкіру лобкового горба, утворюючи передню спайку губ

(comissura labiorum anterior), ззаду сходяться вони у тонку складку - задню спайку губ (comissura labiorum

posterior) між задньою спайкою губ і нижнім краєм дівочої перетинки є човникоподібна ямка.

Малі статеві губи (labia minora pudendi) - складки шкіри, що нагадують слизову оболонку розташовані

медіально і паралельно до великих статевих губ. Вони обмежують присінок піхви. Ззаду малі статеві губи

зпиваються з великими, спереду - переходять у крайню плоть клітора, вкриті багатошаровим плоским епітелієм

і містять численні сальні залози. Вони добре забезпечені судинами та нервовими закінченнями, котрі

зумовлюють сексуальну чутливість під час статевого акту.

Клітор (clitoris) - рудиментарний аналог чоловічого статевого органа, який міститься між передньою

спайкою губ і сечівником. Складається з голівки з крайньою плоттю, печеристих тіл (правого і лівого) і ніжок.

Ніжки клітора фіксуються до лобкових кісток. Слизова оболонка клітора багата на судини, нерви, а також

сальні та потові залози, які виробляють сироподібну змазку (смегму). Клітор з’єднується з малими статевими

губами за допомогою вуздечок. Рясні рецепторні нервові закінчення (тільця Догеля) забезпечують

кровонаповнення і ерекцію печеристих тіл, які підвищують збудливість жінки.

Присінок (vestibulum vaginal) - міститься між клітором, малими статевими губами і човникоподібною

ямкою. У присінок піхви відкриваються: зовнішній отвір сечівника (ззаду від клітора), парні отвори проток

великих (glandulae Bartalini) і малих залоз присінка, виробляють секрет, а такожотвір піхви, прикритий дівочою

перетинкою або її залишком.

Дівоча перетинка (hymen) - дуплікатура слизової оболонки, її отвір буває різної форми -

кільцеподібної, півмісяцевої,решітчастої, зубчастої, трубчастої. Дівоча перетинка є важливим біологічним

бар’єром між зовнішніми і внутрішніми статевими органами, захищає внутрішні статеві органи від

проникнення сторонніх тіл і мікроорганізмів із зовнішнього середовища. У деяких випадках отвору у дівочій

перетинці може не бути, що може вести з початком менструацій до накопичення менструальної крові в піхві, а

потім в матці. Аномалія розвитку дівочої перетинки (атрезія) лікується хірургічним методом.

Великі залози присінка (glandulae vestibulares majores - glandulae Bartolini) містяться в основі великих

статевих губ. Довжина їх 10-15мм, ширина 6-8мм, довжина вивідної протоки до 15мм, яка відкривається біля

основи малих статевих губ і дівочої перетинки. Залози вистелині залозистим сецернуючим епітелієм. Під час

пальпації та придавлювання їх виділяється секрет, який зволожує присінок піхви. Під час закупорки протоки

можливий розвиток кісти великої залози присінка, а в разі інфікування - бартолініт.

Жіночий сечовник (urethra feminina) - відкривається у присінок піхви. Сечовник у жінок коротший і

ширший, ніж у чоловіків. Довжина його 3-4см. Слизова оболонка має повздовжні складки. Підслизова основа

багата на слизові залози. М’язовий шар складається поздовжніх (внутрішніх) і циркулярних (зовнішніх)

непосмугованих волокон, які біля виходу із сечівника утворюють сфінктер. Зонішній отвір сечівника міститься

ззаду клітора, оточений невеликим валиком, з обох боків його видно 2-4 отвори обхідних сечовипускних

проток (скенієвих пазух), котрі часто є вогнищем хронічної гонорейної інфекції.

Промежина (perineum). Проміжок між задньою спайкою статевих губ і переднім краєм заднього

проходу. Відстань від задньої спайки до заднього проходу називають висотою промежини, вона дорівнює

3-4см. Це частина тазового дна, утвореного шкірою, підшкірною жировою клітковиною, м’язами і фасціями.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 968 | Нарушение авторских прав