АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кровопостачання та інервація статевих органів жінки

Зовнішні статеві органи забезпечуються кров’ю із таких артерій (рис.4а): внутрішньої статевої (a.

pudenda interna), яка відходить від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna); зовнішньою статевою (a.

pudenda externa), що починається від стегневої артерії та піднімається догори медіально від зовнішнього кільця

пахвового каналу; затульної (а. оbturatoria), що виходить від внутрішньої клубової артерії; зовнішньої сім’яної

(a. spermatica externa) - гілочки зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa). Паралельно до артерій ідуть

одноіменні вени.

Внутрішні статеві органи забезпечуються кров’ю із судин, що виходять безпосередньо від аорти

(яєчникова артерія) і від внутрішньої клубової артерії (маткова артерія).

Матка одержує артеріальну кров із маткової артерії (а. uterina) і частково із яєчникової (a. ovarica). А.

uterina кровозабезпечує матку, широку і круглу маткові зв’язки, маткові труби, яєчники і піхву, проходить в

основі широкої маткової зв’язки вниз і медіально, перехрещується з сечоводом і, віддавши до шийки матки і

піхви (на рівні перешийка матки) піхвову артерію (a. vaginalis), повертає догори і підіймається краєм матки до

кута. У жінок, котрі народжували, артерія відрізняється звивистістю. На своєму шляху маткова артерія віддає

гілкі до тіла матки, до труби (ramus tubarius) і до яєчника (ramus ovaricus). Вони утворюють безліч розгалужень

у м’язовій і слизовій оболонках і особливо розвивається під час вагітності.

Кровозабезпечення яєчників і маткових труб в основному здійснюється за рахунок яєчникової артерії,

яка відходить від очеревиної частини аорти і спускається у таз разом із сечоводом. Дійшовши до зв’язки, яка

підвішує яєчник, яєчникова артерія віддає гілочки до яєчників, анастомозуючи з яєчниковими гілочками

маткової артерії. Від яєчникової артерії відходять також трубні гілочки, що анастомозують з одноіменними

гілочками маткової артерії.

Верхня частина піхви забезпечується кров’ю із низхідних гілочок маткової артерії; середня - із

піхвових гілочок нижньої міхурової артерії (a. vesicales inferior); нижня - із гілочок внутрішньої статевої артерії

і середньої прямокишкової артерії (a. rectalic media), гілок внутрішньої клубової артерії (рис.4б).

Артерії статевих органів супроводжуються одноіменними венами, які в параметрії утворюють могутні,

анастомозуючи між собою, сплетіння (міхурове, маткове, прямокишкове, яєчникове та ін.).

Лімфатична система жіночих статевих органів складається із густої мережі лімфатичних судин та

вузлів.

Розрізняють глибокі і поверхневі пахові, зовнішні і внутрішні клубові, крижові та поперекові

(парааортальні) лімфатичні вузли затульного отвору. Крім того, у клітковині таза розсіяні поодинокі лімфатичні

вузли.

Лімфатичні вузли лежать, у більшості випадків безпосередньо на великих артеріях і венах поряд з

ними.

Від зовнішніх статевих органів і нижньою частиною піхви лімфа йде в пахові вузли. У ці вузли

частково через круглі зв’язки матки притікає лімфа від вузлів до дна матки.

Із верхніх відділів піхви, шийки і нижнього сегмента тіла матки лімфа проходить лімфатичними

судинами до крижових, затульних, зовнішніх і внутрішніх клубових вузлів, а також до параметральних і

параректальних лімфатичних вузлів.

Від верхньої частини тіла матки, маткових труб і яєчників лімфа збирається у поперечні вузли.

У малому тазі лімфатичні вузли розміщуються по ходу загальної клубової артерії, особливо у ділянці

поділу її на внутрішню і зовнішню клубові артерії, в ділянці перехрестя сечовода і маткової артерії, у

клітковині ділянки затульного отвору та основи заднього листка широкої зв’язки матки (параметральна і

параректальна клітковина), у місці біфуркації очеревиної частини аорти на праву та ліву клубові артерії та у

ділянці крижової западини.

В інервації внутрішніх статевих органів беруть участь як симпатична, так і парасимпатична частини

вегетативної нервової системи.

Більша частина нервів, що йдуть до матки, симпатичного походження. На шляху до них приєднуються

спиномозкові волокна (n. vagus, n. phrenicus, rami communicantes) і крижового сплетення.

Тіло матки інервується симпатичними волокнами підкрижового нерва (верхнього підчеревного

сплетіння), який починається від черевного аортального сплетення.

Перешийок матки (isthmus uteri) інервує тазове (нижнє підчеревне) сплетення. Крім перешийка матки,

воно інервує пряму кишку, сечовий міхур, сечоводи і піхву. Це сплетення парне, воно міститься з боків від

шийки матки.

Матка інервується гілками матково-піхвового сплетіння, утвореного переважно нижньопередніми

відділами нижнього підчеревиного сплетення.

Шийка матки і піхва інервуються в основному парасимпатичними нервами, що йдуть від матково-

піхвового сплетення.

Яєчники одержують інервацію від яєчникового сплетення, до якого підходять нервові волокна

аортального та ниркового сплетень.

Маткові труби інервуються частково із яєчникового сплетення, частково - із матково-піхвового.

До зовнішніх статевих органів ідуть гілочки статевого нерву (n. pudendus) який бере початок від

крижового купряного нерва (n. splanchnici sacralies).

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 683 | Нарушение авторских прав