 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬАКТГ – адренокортикотропний гормон АЛТ – аланінамінотрансфераза АСТ – аспартатамінотрансфераза АТ – артеріальний тиск АТФ – аденозинтрифосфат БМ – бар’єрний метод (контрацепції) ВВР – вроджені вади розвитку ВМК – внутрішньоматковий контрацептив ВСДМ – висота стояння дна матки ГБО – гіперборична оксигенація ГГВК – глюкозо-гормонально-вітаміно-кальцієвий фон ДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (крові) ДНК – дезоксирибонуклеінова кислота ДХС – добровільна хірургічна стерилізація ЕКГ – електрокардіографія ЗПОС – загальний периферичний опір судин ІЦН – істміко-цервікальна недостатність КІК – комбіновані ін’єкційні контрацептиви КОК – комбіновані оральні контрацептиви 17-КС – 17-кетостероїди КТГ – кардіотокографія ЛГ – лютеінізуючий гормон НСТ – нестресовий тест НУГ – натрійуретичний гормон ОІР – об’єм інтерстиціальної рідини ОЦК – об’єм циркулюючої крові ПМ – природні методи (контрацепції) ПН – плацентарна недостатність ПРПО – передчасний розрив плодових оболонок ПСЗ – післяпологові септичні захворювання РДС – респіраторний дистрес синдром РНК – рибонуклеїнова кислота СА – самовільні аборти САТ – середньодинамічний артеріальний тиск СДР – синдром дихальних розладів СТ – стресовий тест СТГ – соматотропний гормон ТТГ – тіреотропний гормон УЗД – ультразвукове дослідження УФОАК – ультрафіолетове опромінення аутокрові УФОК – ультрафіолетове опромінення крові ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт ФКГ – фонокардіографія ФСГ – фолікулостимулюючий гормон ХГ – хоріонічний гонадотропін ЦРЛ – центральна районна лікарня ЧСС – частота серцевих скорочень ШВЛ – штучна вентиляція легень ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів ВСТУП Акушерство і гінекологія – це дві спеціальності, які в практиці тісно пов’язані між собою. Акушерство (від франц. accoucher – народжувати) – медична дисципліна, що об’єднує відомості про дітородну функцію жінки і визначає раціональну допомогу під час нормального і патологічного перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду. Важливим розділом акушерства є профілактичні заходи, направлені на попередження патологічних процесів, які виникають на підставі вагітності. Гінекологія (наука про жінку, від грец. gyne – жінка та logos – наука) – медична дисципліна, що займається вивченням фізіологічної діяльності статевих органів жінки та патологічних процесів, що виникають в них, а також профілактикою та лікуванням захворювань статевих органів. Акушерство – це найдавніша галузь медицини, а гінекологія сформувалась як окрема медична дисципліна в середині ХІХ сторіччя. Зараз в Україні створена широка мережа лікувально-профілактичних установ по наданню допомоги матерям і дітям. Це консультації для жінок і дітей, акушерсько-гінекологічні стаціонари, ясла, дитячі садки, дитячі поліклініки і лікарні. Вивчення акушерства є невідкладною складовою частиною сучасної підготовки медичних кадрів, в тому числі і стоматологів. Одним з перших російських лікарів, який побачив зв’язок акушерства із стоматологією, був засновник вітчизняного акушерства Н.М.Максимович-Амбодик (1744-1812), уродженець с. Веприк Полтавської губернії. В своєму творі “Мистецтво повивання, або наука про баб’ячу справу” (1784-1786) Н.М.Максимович-Амбодик звертає увагу також на деякі питання стоматології, дає багато корисних порад про гігієну порожнини рота дитини, описує захворювання зубів та слизової оболонки рота. Сьогодні існує науково обґрунтована антенатальна профілактика стоматологічних захворювань. Відомо, що кожному терміну антенатального періоду відповідає ступінь формування та мінералізації різних груп тимчасових зубів. Рентгенологічні дослідження показали, що при терміні вагітності 18-19 тижнів починається мінералізація ріжучого краю ікла і медіально-щічних горбів перших молярів. У 24-25 тижнів вагітності продовжується мінералізація різців, майже повністю кальцифікується ріжучий край ікла, триває мінералізація щічних горбів першого моляра, з’являються ділянки кальцифікації язиково-медіальних горбів, виникають ознаки початку мінералізації щічно-медіального бугра другого моляра, починає вимальовуватись фолікул першого постійного моляра. У 26 тижнів вагітності продовжується мінералізація різців та ікол; щічні горби перших молярів майже зливаються, візуалізуються перші ознаки мінералізації верхівки дистально- щічного горба другого моляра, збільшується фолікул шостого зуба. У 32 тижні вагітності продовжується мінералізація різців та ікол. Зливаються щочні горби перших молярів, з’являється верхівка медіально-язичного горба другого моляра. У 36 тижнів вагітності кальцифіковані всі поверхні різців (крім пришиїчної ділянки), повністю злилися щічні горби перших молярів, більш чітко вимальовуються язичні горби перших тимчасових молярів, процес мінералізації розповсюджується на проксимальну поверхню першого тимчасового моляра. Інтенсивніше йде мінералізація дистально-язикового горба другого моляра. Пришиїчна ділянка різців, вестибулярна, пришиїчна та проксимальна поверхня ікол, язична поверхня першого тимчасового моляра, основна частина коронки першого постійного, а також фісури усіх тимчасових зубів формуються після народження дитини. Патологія тимчасових різців ізольована від патології молярів. Вона виникає у випадку патологічного впливу на зачаток, що формується в терміні до 17 тижнів вагітності. Патологічні умови, які впливають на формування тимчасових зубів у період після 17 тижнів вагітності, викликають вади розвитку тільки в тимчасових молярах. Патологічний перебіг вагітності (гестози вагітних, ізоантигенна несумісність між організмом матері і плода, загроза переривання вагітності) та екстрагенітальні захворювання у вагітних негативно впливають на формування органів порожнини рота і зубів плода. У здорових вагітних при оптимальних умовах розвитку плода формування зубів проходить швидше, краще йде кальцифікація зубних тканин тимчасових різців, а у жінок з токсикозом і екстрагенітальними захворюваннями розвиток тимчасових зубів у плода затримується, мінералізація тканин цих зубів значно уповільнюється. Порушення процесу ембріогенезу в зачатках зубів проявляється різними формами гіпоплазії твердих тканин зубів. При цьому має місце дегенерація або деструкція адамантобластів. Їх недостатня, сповільнена, а часом й спотворена функція викликає порушення процесу формування білкових структур і мінералізації тимчасових зубів. Багаточисельними дослідженнями підтверджено, що на стійкість тимчасових зубів до карієсу впливає порушення вуглеводного обміну, що спостерігається у жінок з цукровим діабетом або виникає внаслідок захворюваня щитовидної залози, психічних травм, вірусних захворювань, хронічної гіпоксії. Ступінь мінералізації емалі тимчасових зубів і насичення її мінеральними компонентами у недоношених дітей набагато нижче, ніж у дітей, які народились своєчасно. Відомо, що аномалії розвитку обличчя та щелеп у вигляді розщілин з’являються, головним чином, в перші три місяці вагітності. Протягом перших двох місяців внутрішньоутробного розвитку можуть утворюватись кісти та нориці білявушної ділянки та шиї. Захворювання вагітної в ці періоди можуть привести до подібних ембріопатій. Вади, що виникають пізніше, головним чином є наслідком пошкоджуючої дії як ендогенних (підвищена кількість білірубіну та креатиніну в сироватці крові, наявність ацетону), так і екзогенних факторів (прийом медикаментів, вплив іонізуючої радіації та електромагнітних полів). Сюди відносять: неправильну будову черепа, недорозвиток хрящів носу і вуха. Профілактика зубо-щелепної патології повинна розпочинатись в антенатальному періоді в жіночій консультації шляхом охорони здоров’я вагітної жінки. Мета профілактики цього періоду – усунення професійних шкідливостей, встановлення правильного режиму дня і харчування жінки, лікування інфекційних захворювань, профілактика та лікування гестозів вагітних. За направленням жіночої консультації стоматолог повинен взяти на облік жінок із проявами вродженої патології (розщілини губи та щелеп, вроджені синдроми та ін.), забезпечити всім вагітним санацію порожнини рота. Важливим є з’ясування наявності патології зубо- щелепної системи у батьків, так як такі аномалії, як адентія зубів, діастема, глибокий прикус, прогнатичний прикус спадкуються. Так виникає потреба тісної сумісної роботи стоматолога із акушером-гінекологом і, бажано, із клінічним генетиком. Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 618 | Нарушение авторских прав |