АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Внутрішні статеві органи жінки

До внутрішніх статевих органів жінки відносяться: піхва, матка, маткові труби і яєчники (рис.2).

Піхва (vagina) – це сполучно-тканинний канал завдовжки 10-12см. Піхва з’єднується з шийкою матки.

У місці прикріплення піхви до шийки матки утворюються склепіння: переднє, заднє, праве і ліве. Та частина

шийки матки, що виступає в піхву, зветься піхвова частина шийки матки. Стінка піхви складається з трьох

шарів: слизового, м’язового і сполучнотканинного. Слизова оболонка вкрита багатошаровим епітелієм,

поверхневі шари якого щомісячно відторгаються. Клітини епітелію містять в собі глікоген, який під впливом

паличок Додерлейна перетворюється у молочну кислоту. Кисле середовище вмісту піхви перешкоджує

розвитку патогенних мікробів.

Матка (uterus) – є м’язовий орган, який має грушоподібну форму і складається із тіла, шийки і

перешийка. Тіло матки складається з гладком’язових і еластичних волокон. Довжина матки становить близько

9см, ширина у верхній частині дорівнює половині довжини (близько 4,5см), передньо-задній розмір – 2,5-3см.

Стінка тіла матки завтовшки 1,5см, маса – 50г. Зовні тіло матки вкрито очеревиною, всередині стінка матки

складається з трьох шарів, або оболонок: слизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка тіла матки складається

з двох шарів: поверхневого (функціонального), що змінюється залежно від фаз менструального циклу і

глибокого (базального), який не змінюється у зв’язку з менструальним циклом.

У ділянці зовнішнього маткового вічка циліндричний епітелій переходить у багатошаровий плоский –

це місце стику двох видів епітелію.

М’язова оболонка – найміцніша оболонка матки. Серознеа оболонка – є вісцеральним листком

очеревини. Тіло матки вкрите очеревиною, яка спереду, переходячи на сечовий міхур утворює міхурно-маткове

заглиблення. Ззаду очеревина, переходячи на пряму кишку, утворює прямокишково-маткове заглиблення. З

боків матки очеревина утворює дуплікатуру – широкі зв’язки, які йдуть від бокових частин матки до стінок

таза.

Перешийок (isthmus uteri) – це канал завдовжки близько 1см, розташований між тілом матки і

внутрішнім вічком шийки матки. Під час вагітності і пологів нижня частина тіла матки і перешийок становлять

нижній сегмент матки.

Шийка матки частково виступає у просвіт піхви (піхвова частина). Шийка матки має циліндричну

форму. Зовнішній отвір шийкового каналу називають зовнішнім вічком. У тих, що не народжували, він

округлий, а у жінок, які народжували, він має щілиноподібну форму внаслідок бічних розривів під час пологів.

Довжина шийки матки 3-3,5см, товщина – до 2,5см. Слиз каналу шийки матки є основою, з якої утворюється

кристеперівська пробка – склоподібний тягучий слиз, що накопичується біля зовнішнього маткового вічка.

Маткові труби (tuba uterina) – це анатомічні утворення трубчастої форми, які з’єднують порожнину

матки з черевною порожниною, довжина їх близько 10см. Частину труби, що проходить у стінці матки,

називають інтрамуральною, найвужчий відрізок труби поряд з маткою називають перешийком. Найбільша за

довжиною звивиста частина труби (її називають ампулярною) переходить у кінцеву, абдомінальну частину

труби, яка лійкою відкривається у черевну порожнину. Стінка труби складається з трьох шарів: зовнішнього –

очеревинного, що вкриває маткову трубу по всьому колу, крім місця прикріплення брижі через яку до труби

проходять судини та нерви, середнього – м’язового, внутрішнього – слизового, що являє собою миготливий

епітелій, війки якого рухаються з боку черевної порожнини в бік порожнини матки. Маткові труби ще

називають яйцеводами, оскільки по каналу труби яйцеклітина пересувається із черевної порожнини до

порожнини матки.

Яєчники (ovarium) – жіночі статеві залози, розташовані в заглибленні очеревини і прикріплені до

задньої стінки широкої зв’язки матки. Розмір яєчника становить 3 ´ 2 ´ 1см, а важить він близько 7г. Зовні він

вкритий зародковим епітелієм. Під епітелієм розташовується досить щільна сполучнотканинна, так звана

білкова оболонка. Під білковою оболонкою розташована коркова речовина яєчника. У корковому шарі

містяться фолікули, в яких іде процес дозрівання яйцеклітини. У мозковому шарі, що складається з більш

м’якої сполучної тканини, є чисельні кровоносні і лімфатичні судини, нерви.

Яєчник міститься на задньому листку широкої зв’язки матки прикрипляючись до неї за допомогою

невеликої бріжі (mesovarium). До стінки тазу він прикріпляється зв’язкою, яка підвішує яєчник (lig.

suspensorium ovarii), а з маткою зв’язаний за допомогою власної зв’язки яєчника (lig. ovarii proprium). Яєчники

мають велику рухливість і наслідують зміну положення матки.

Маткові труби, яєчники і зв’язки матки називають додатками матки.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 551 | Нарушение авторских прав