АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невиношування вагітності, пуерперальний сепсис, септичний аборт, інфекційні процеси у плода та

Новонародженого.

Діагностика мікоплазмозу будується на даних бактеріологічного методу. Матеріал беруть з виділень із

Заднього склепіння піхви, цервікального каналу, сечу. Також можна використати серологічні дослідження.

При мікоплазмозі проводять специфічну протимікоплазменну терапію, що ефективно діє на

Мікоплазми у всіх фазах розвитку.

Етіотропна терапія включає в себе використання антибіотиків тетрациклінового ряду та макролідів,

Зокрема еритроміцин. Інші антибіотики та сульфаніламіди не ефективні. Тетрациклін призначають по 0,5г 4

Рази в день, віброміцин – 0,1г 2 рази в день, еритроміцин – 0,5г 4 рази в день протягом 10-14 днів, починаючи з

Першого дня менструального цикла. Одночасно приймають імуностимулятори: пірогенал, левамізол та ін.

Критерієм вилікованості вважають відсутність мікоплазм при бактеріальному дослідженні протягом 3 міс. після

Проведеного курсу терапії.

Бактеріальний вагіноз

Згідно сучасних уявлень, бактеріальний вагіноз – це захворювання, що характеризується переважною

Кількістю лактобацил, коринебактерій (гарднерели, анаеробні бактерії) у піхві.

Коринебактерії можуть бути в незначній кількості присутні в піхві здорової жінки. Але при виникненні

Сприятливих умов (запальні процеси жіночих статевих органів, екстрагенітальні захворювання, ендокринні

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав