Невиношування вагітності, пуерперальний сепсис, септичний аборт, інфекційні процеси у плода та
Новонародженого.
Діагностика мікоплазмозу будується на даних бактеріологічного методу. Матеріал беруть з виділень із
Заднього склепіння піхви, цервікального каналу, сечу. Також можна використати серологічні дослідження.
При мікоплазмозі проводять специфічну протимікоплазменну терапію, що ефективно діє на
Мікоплазми у всіх фазах розвитку.
Етіотропна терапія включає в себе використання антибіотиків тетрациклінового ряду та макролідів,
Зокрема еритроміцин. Інші антибіотики та сульфаніламіди не ефективні. Тетрациклін призначають по 0,5г 4
Рази в день, віброміцин – 0,1г 2 рази в день, еритроміцин – 0,5г 4 рази в день протягом 10-14 днів, починаючи з
Першого дня менструального цикла. Одночасно приймають імуностимулятори: пірогенал, левамізол та ін.
Критерієм вилікованості вважають відсутність мікоплазм при бактеріальному дослідженні протягом 3 міс. після
Проведеного курсу терапії.
Бактеріальний вагіноз
Згідно сучасних уявлень, бактеріальний вагіноз – це захворювання, що характеризується переважною
Кількістю лактобацил, коринебактерій (гарднерели, анаеробні бактерії) у піхві.
Коринебактерії можуть бути в незначній кількості присутні в піхві здорової жінки. Але при виникненні
Сприятливих умов (запальні процеси жіночих статевих органів, екстрагенітальні захворювання, ендокринні
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 590 | Нарушение авторских прав
|