АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Закони проведення збудження в нервових волокнах

Прочитайте:
  1. C.Гоління операційного поля, проведення премедикації
  2. N Проведення профілактики захворювань серед породіль та новонароджених.
  3. V. Етапи проведення заняття
  4. VІ. Техніка проведення операції кесарева розтину в нижньому сегменті матки поперечним розтином.
  5. VІІІ. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття
  6. Антибактеріальна терапія призначається в разі проведення операції при значних структурних змінах
  7. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  8. Аритмії, обумовлені порушенням утворення збудження.
  9. АСИСТУВАННЯ ЛІКАРЮ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ.
  10. Будова і функції нервових центрів

1. Анатомічної та фізіологічної безперервності волокна.

Проведення імпульсу можливо лише за умови анатомічної цілісності волокна, оскільки перерізання або інша травма поверхні мембрани порушують провідність. Непровідність спостерігається також при порушенні фізіологічних властивостей волокна (блокада місцевими анестетиками, різке охолоджування та ін.)

2. Двостороннє проведення збудження.

Збудження, що виникло в будь-якій області волокна, поширюється в двох напрямках: відцентровому і доцентровому (діє в умовах ізольованого волокна).

3. Ізольованого проведення збудження.

В периферичному нерві імпульси поширюються по кожному волокну ізольовано, тобто не переходячи з одного волокна на інше і надаючи дію тільки на ті клітини, з якими контактують закінчення нервового волокна.

Синапс

Синапс - структурне утворення, яке забезпечує перехід збудження з нервового волокна на м'язову, нервову або залозисту клітину.

За кінцевим ефектом розрізняють гальмівні і збуджуючі синапси. За механізмом передачі розрізняють три види синапсів - електричні, хімічні і змішаного типу. Найпоширеніші - хімічні синапси.

Синапс складається з пресинаптичної та постсинаптичної частин, між якими знаходиться синаптична щілина. Пресинаптична частина утворена кінцевою гілочкою аксона, яка поблизу місця контакту втрачає мієлінову оболонку і розширюється, утворюючи синаптичну бляшку. Цитоплазма бляшки містить мітохондрії, ЕПР (гладкий), мікрофіламенти і численні синаптичні пухирці (везикули). Кожний пухирець містить медіатор - речовину, за допомогою якої нервовий сигнал передається через синапс.

Мембрана синаптичної бляшки в області синапсу потовщена й утворює пресинаптичну мембрану. Мембрана іншої клітини утворює постсинаптичну мембрану. Ці мембрани розділені синаптичною щілиною (20 нм).

Постсинаптична мембрана містить крупні білкові молекули - рецептори медіаторів і численні канали, через які в постсинаптичну клітину можуть надходити іони.

Медіатор утворюється в тілі нейрона або в самій бляшці. В синаптичній бляшці молекули медіатора "упаковуються" в пухирці, в яких вони зберігаються до вивільнення. Основні медіатори - ацетилхолін і норадреналін.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 709 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)