АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція) назви попередніх дисциплін Отримані навики Нормальна анатомія Описати будову шкіри

Прочитайте:
  1. III. Базові знання
  2. III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
  3. Базові знання
  4. Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
  5. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.
  6. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
  7. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
  8. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
  9. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграцію)

(міждисциплінарна інтеграція)

назви попередніх дисциплін Отримані навики
Нормальна анатомія   Описати будову шкіри, визначити вплив лікарських речовин на структурні одиниці шкіри та на весь організм у цілому, порівняти анатомічні зміни органів до та після використання різних лікарських засобів.  
Хімія Описати відомі класифікації речовин, що мають антисептичні властивості, вміти схематично зобразити хімічну структуру останніх, знати про наслідки їх взаємодії з іншими органічними та неорганічними сполуками та зміни властивостей під дією факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
Фізика   Описати загальну будову приладів, що володіють ультрафіолетовим спектром опромінення, високим температурним режимом, визначити бактеріоцидну дію ультрафіолетового опромінення на поверхні тіла організму, володіти правилами користування приладами, що мають характеристику та дію на біологічні тканини ультрафіолетового опромінення, високих температур, ультразвуку, демонструвати на перев'язочному матеріалі гігроскопічні властивості марлі, пластиру.  
Мікробіологія Описати основні групи та властивості бактеріальної флори, її чутливість до антисептиків, ультрафіолетового опромінення та високих температур, визначати присутність мікрофлори шляхом посіву, володіти методикою вирощування колоній мікроорганізмів з визначенням чутливості до антибіотиків, ідентифікувати ці колонії та порівнювати із стандартними схемами.  

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Асептика Комплекс лікувально-профілактичних заходів та методів, що спрямовані на запобігання потрапляння потенціальних збудників захворювання в рану, на поверхні, в органи і порожнини тіла пацієнта.
Антисептика Комплекс заходів, що спрямовані на знищення або подавлення росту потенціально-небезпечних мікроорганізмів в рані, патологічному вогнищі, в організмі хворого в цілому та оточуючому середовищі.
Вірулентність Ступінь патогенності (рівень потенціальних можливостей даного мікроорганізму викликати захворювання у відповідного хазяїна). Поняття включає ступінь інфективності, інвазивності і токсичності.
Хірургічна інфекція Процес взаємодії мікроорганізму з макроорганізмом, при яких виникає проникнення мікроорганізму в органи хазяїна, розмноження мікроорганізму і можливе ураження тканин (інвазія) в результаті прямої дії включає виділення мікроорганізмом токсинів або шляхом імунних реакцій.
Інкубаційний період Проміжок часу між контактом з патологічним агентом і проявленням перших клінічних симптомів захворювання.
Джерело інфекції Природні середовища перебування мікроорганізмів, де забезпечується їх ріст і розмноження, звідки вони виділяються до зовнішньої середи.
Джерело нозокоміальної інфекції Місце накопичення мікроорганізмів, з якого відбувається безпосередня його передача чутливій людині.
Механізм передачі Еволюційна здібність збудника до переміщення з однієї особи в другу. В госпітальних умовах реалізується, як правило, тільки в випадках занесення збудників традиційних інфекцій.    
Носії інфекції Присутність в організмі індивідуума (хазяїна) патогенного мікроорганізму без клінічних прояв інфекції або іноді без ознак якої-небудь імунної відповіді.
Патогенність Здатність мікроорганізму викликати захворювання.  
Шлях передачі Сукупність факторів передачі, які діють в конкретних умовах при даній інфекції.
Фактори передачі Елементи навколишнього середовища, яке приймає участь в передачі збудника інфекції.  
Екзогенна інфекція Інфекція, яка розвивається в результаті зараження мікроорганізмами з зовні.  
Ендогенна інфекція Інфекція, яка розвивається в результаті активізації особистої (ендогенної) флори шкірних та слизових покровів, а також стравоходу пацієнта або викликана мікроорганізмами, що раніше колонізували органи пацієнта.
Деконтамінація Загальний термін, під яким розуміється процес обробки, внаслідок чого проходить видалення збудників інфекційних захворювань, в результаті чого використання обробленого предмету становиться безпечним.  
Очистка Процес видалення видимого пилу, бруду, органічних і інших чужорідних матеріалів. Звичайно здійснюється водою з милом, детергентами або ферментними продуктами. Очистка завжди повинна виконуватись спершу дезінфекції або стерилізації.
Дезинфекція Процес знищення більшості патогенних мікроорганізмів за винятком бактеріальних спор. Термін "дезинфекція" застосовується виключно в відношенні неживих предметів. У відношенні біологічних тканин використовується термін "антисептика".  
Стерилізація Процес знищення усіх форм мікробного життя, що включає бактерії, віруси, спори і гриби.  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

- хірургічна інфекція: визначення поняття, види, джерела, шляхи та фактори передачі, шляхи інфікування операційної рани;

- історичні аспекти виникнення та розвитку антисептики;

- визначення поняття антисептика, види, особливості застосування, переваги та недоліки окремих методів;

- методи сучасної антисептики, їх характеристика;

- організаційно-структурні та санітарно-гігієнічні особливості роботи перев'язочної хірургічного відділення;

- особливості догляду за хворими з гнійною патологією;

- утилізація перев’язочного матеріалу забрудненого гнійними виділеннями.

- Особливості перев’язок і догляд за хворими з анаеробною інфекцією

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

- організувати роботу, та догляд за хворими в гнійній перев’язочній;

- приготування антисептичних засобів для виконання перев’язок хворим з гнійною патологією;

- виконувати хірургічну обробку ран та перев’язки гнійно-запальних процесів;

- проведення алергічних проб на чутливість до антибіотиків;

- здійснення утилізацію перев’язочного матеріалу;

- виконати засоби, що запобігають розповсюдженню анаеробній інфекції;

- здійснити засоби по профілактиці пролежнів та появи застійної пневмонії у важкохворих.

 

5. Зміст теми:

 

Антисептика - це сукупність методів, які направлені на знищення чи ослаблення життєдіяльності мікроорганізмів у рані, тканинах і порожнинах людського тіла з метою попередження або лікування хірургічної інфекції.

Джерела та шляхи поширення хірургічної інфекції. Екзогенною інфекцією вважається інфекція, що попадає в рану із зовнішнього середовища: а) з повітря - повітряна інфекція; б) із бризами слини чи інших рідин - крапельна інфекція (іноді поєднуються в один вид - повітряно-крапельна інфекція); в) з предметів, що стикаються з ранню - контактна інфекція, г) із предметів, що залишаються в рані (шви, дренажі, металеві стрижні, штучні клапани серця і т.д.) - імплантаційна інфекція.

Потраплення патогенних мікроорганізмів від хворого до хворого позначається як перехресна інфекція.

Ендогенною вважається інфекція, що знаходиться усередині організму чи на його покровах. Ендогенна інфекція попадає в рану безпосередньо (контактна) або по судинних шляхах (лімфогенна чи гематогенна). Основними вогнищами ендогенної інфекції є: запальні процеси шкіри (фурункули, карбункули, піодермії, екзема, тощо); осередкова інфекція ШКТ (карієс зубів, гінгівіти, холецистити, холангіти, панкреатити, тощо); інфекція дихальних шляхів (сінусити, трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба); інфекція урогенітальних шляхів (пієліти, цистіти, простатити, уретрити, сальпінгооофорити); вогнища криптогенної інфекції.

Боротьба з мікрофлорою на шляхах повітряного інфікування. При відсутності централізованої системи очищення повітря від пилу і мікробів можуть бути використані спеціальні пересувні очисники повітря. За 15 хвилин роботи апарата кількість мікробів в операційній зменшується в 7-10 раз. Кратність повітряобміну в операційній при використанні активно-пасивної вентиляції повинна бути не менше 6-8, а при кондиціонуванні повітря – 10.

Боротьба з мікрофлорою на етапах контактного інфікування рани. Для попередження контактного інфікування необхідно досягти стерильності всього, що буде стикатися з раною Це досягається стерилізацією операційної білизни, перев'язочного і шовного матеріалу, рукавичок, інструментів, обробкою рук хірурга та операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на профілактику як контактного так і імплантаційного інфікування рани.

Профілактика імплантаційного інфікування рани. Найбільше значення у виникненні імплантаційної інфекції має шовний матеріал. Нагноєння рани відбувається значно рідше при використанні шовних матеріалів, що володіють антимікробною активністю за рахунок введених у їх структуру протимікробних препаратів (летилан-лавсанові, фторлопові, ацетатні й інші нитки, що містять нітрофуранові препарати, антибіотики, тощо).

 

Приготування дезинфікуючих розчинів та підготовка до утилізації використаного матеріалу. Дезинфікуючі розчини готують до використання безпосередньо перед самою процедурою. Розчинення здійснюють водою до відповідного відсоткового співвідношення, яке відповідає інструкціям та настановам наказу №720.

Знезаражування відпрацьованого матеріалу відбувається шляхом занурення останнього в 0,2% р-н хлорантаїну на 1 годину, в подальшому з віджиманням та складанням в поліетиленовий пакет. Реєстрація процедури здійснюється в зошиті утилізації матеріалу у муфельній печі. Відпрацьована рідина знезаражується шляхом розчинення 2 г хлорантаїну на 1 літр рідини з експозицією в 1 годину. Після цього вміст виливається у каналізацію. Ємкість знезаражується 0,2% р-ном хлорантаїна при експозиції 1,5 години.

 

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 443 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)