 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ. на методичній нараді кафедриМІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено” на методичній нараді кафедри загальної хірургії №2 з ВПХ Завідувач кафедри д.мед.н., професор _______________ Я.Й.Крижановський “______” _____________ 2007 року
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Київ – 2007 1. Актуальність теми: До середини XIX століття більше 80% оперованих хворих помирали від гнійних ускладнень операційних ран, причини яких були невідомі. Можна уявити стан хірургії в той час. В роботі Шеню наведені втрати 309-тисячної французької армії в Криму (1854-1856), а саме: вбито 10 тисяч вояків (3,3% загальної кількості війська), а від наслідків поранень померло 85 тисяч (27,6%) Для ілюстрації наведемо приклад: з 1681 солдата, якому зробили ампутацію стегна, лише 106 залишились живими, післяопераційна летальність становила 92%. Застосування угорським акушером Земмельвейсом в якості антисептичного засобу хлорного вапна при проведенні вагінальних досліджень у породіль дозволило знизити післяпологову летальність, пов'язану з розвитком сепсису, з 18,3% у 1847 році до 3% в наступному півріччі, а в наступному році – до 1,3%. Після відкриття у 1863 році Л.ІІастером причини гниття і бродіння, швидко накопичувалися спостереження про те, що причиною багатьох ранових ускладнень ємікроорганізми. Наведені вище історичні факти чітко окреслюють актуальність питань асептики та антисептики в роботі лікувально-профілактичних закладів. Саме тому, вивчення і знання основ асептики і антисептики необхідні для медичних працівників усіх спеціальностей. Актуальність заняття диктується і тією обставиною, що питання, які стосуються зазначеної теми, будуть розглядатися і на старших курсах при навчанні на кафедрах хірургічного, терапевтичного та лікувально-профілактичного профілю. 2. Конкретні цілі: Аналізувати причини виникнення і розвитку хірургічної інфекції та шляхи профілактики і лікування останньої. Пояснювати особливості санітарно-гігієнічних режимів хірургічного відділення та операційного блоку в комплексі заходів щодо профілактики внутрішньо лікарняної інфекції та виникнення гнійно-септичних ускладнень у хворих з хірургічною патологією. Запропонувати методи та режими стерилізації в залежності від структурних особливостей матеріалів, інструментів та приладів медичного призначення. Класифікувати антисептичні засоби в аспекті раціонального застосування останніх в практичній діяльності хірургічного відділення та операційного блоку. Трактувати отримані результати контролю санітарно-гігієнічних норм роботи лікувального закладу. Малювати схеми структурної організації загально-хірургічного відділення та операційного блоку в аспекті підтримки антимікробного режиму лікарні. Проаналізувати можливі причини виникнення у хворих з хірургічною патологією гнійних ускладнень та шляхи запобігання зазначеного в подальшому. Скласти алгоритм особливостей лікування та догляду за хворими з хірургічною патологією з урахуванням правил асептики та антисептики.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 522 | Нарушение авторских прав |