 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Обробка рук первомуром:руки миють проточною водою з милом 1хв., потім ополіскують до повного видалення мила, насухо витирають стерильною серветкою та обробляють у 2,4% розчині первомуру до ліктьових згинів протягом 1 хв., витирають насухо стерильним рушником або серветкою та одягають стерильні рукавички. Природно, що виникла думка досягти такої ідеальної чистоти за допомогою вдягання рукавичок. Запропоновано нитяні рукавички (Мікуліч) і гумові (Цеге-фон-Мантейфель). Гумові рукавички більш зручні, вони облягають руку хірурга, ізолюючи її від зовнішнього середовища. Нитяні рукавички зручні для роботи операційної сестри, що руками не торкається крові, рідин. Руки повинні оброблятися одним із наведених способів, після чого руки осушуються, припудрюються стерильним тальком, щоб можна було легко одягти рукавички, які, в свою чергу, перед одяганням також присипаються зсередини стерильним тальком. Деякі вважають, що працювати в рукавичках незручно, тому що в них притупляється чутливість пальців рук хірурга. Насправді це справа звички. Той, хто постійно працює в рукавичках, не відчуває цієї незручності. Той, хто рідко вдягає рукавички, той дійсно скаржиться на недостатню дотикальну здатність пальців. Але є інша незручна сторона роботи в рукавичках – це небезпека ушкодження рукавичок під час роботи. Справа в тому, що в рукавичках руки упрівають, піт вимиває назовні бактерії, у рукавичках утворюється так названий «рукавичний сік», що складається з поту, злущеного епідермісу та бактерій. Він дуже небезпечний при потраплянні його через ушкоджену частину рукавички в рани. При найменшій підозрі, що рукавичка ушкоджена, проколота, її необхідно замінити іншою. Під час роботи рекомендується кілька разів обмивати рукавички розчином С4 з наступним обтиранням марлевою серветкою. Наступне питання – це підготовка тієї частини тіла, що повинна бути піддана оперативному втручанню. Ви вже чули, що на будь-якій ділянці нашого тіла є мікроорганізми. Якщо не обробимо відповідно операційне поле, то, проникнувши ножем у тіло хворого, ми внесемо туди мікроорганізми з поверхні шкіри. Звичайно підготовка починається з того, що напередодні операції хворого миють у ванні з милом і вдягають у чисту білизну. До операції необхідно оглянути хворого, якщо в нього на шкірі будуть виявлені гнійні вогнища, то повинне ставитися питання про відкладення операції, тому що наявність гнійних мікроорганізмів на тілі порушує асептику. Необхідно ретельно оглянути ділянку майбутнього операційного поля, якщо воно забруднено, то обов'язково обмити дезинфікуючими засобами. Рекомендується звернути увагу на стан пупка. Нерідко в неохайних людей там можна знайти цілі поклади бруду, яку приходиться «викопувати» пінцетами й іншими інструментами. Погано, якщо на операційному столі при обробці операційного поля, хірург виявляє ці «поклади» у пупку – це конфуз для медичної сестри і для лікуючого лікаря, що не перевірив якість санітарної обробки хворого до операції. Операційне поле та прилеглі тканини варто поголити. Одні голять операційне поле напередодні операції, інші – в день операції. Перші вважають, що якщо голити волосся у день операції, то шкіра, яку для гоління варто намилити, буде розпушена і гірше буде піддаватися наступній обробці. Ті ж, що вважають, що краще голити волосся у день операції, мотивують тим, що якщо голити напередодні, то можуть виникнути ділянки роздратування шкіри з запальними явищами навколо, що само по собі вже порушує асептику. Питання вирішується просто: голити гострою бритвою і вмілими руками, а замість мила змазувати волосся спиртом. Потрібно сказати, що нерідко процес гоління хворих перетворюється в дуже болісний акт, тому що часто не вважають потрібним мати гострі леза, а процес гоління доручається особам, які не вміють це робити, чи самим хворим. Цього, звичайно, не повинно бути. Тривалий час для обробки операційного поля безпосередньо перед операцією застосовувався найпростіший спосіб, запропонований Гроссихом і Філончиковим – дворазове змазування 10% настойкою йоду. Останній має бактерицидні і фіксуючі властивості та забезпечує хірургічну чистоту операційного поля. До кінця операції варто змазати краї рани, а по закінченні операції – з'єднані краї рани тієї ж 10% настойкою йоду та накласти на рани стерильну пов'язку для ізоляції цієї ділянки від навколишньої шкіри і зовнішнього середовища. Необхідно відзначити, що йод сам по собі має деякі недоліки. Деякі люди його не переносять, вони страждають ідіосинкразією до йоду. Від одного змазування йодом шкіри вони занедужують: у них на шкірі з'являється характерна висипка, нежить. У деяких йод викликає опіки тіла. Особливо це стосується дитячого віку з ніжною шкірою і такими частинами тіла, як шия,статеві органи та ін. У даний час для обробки операційного поля ефективно застосовується розчин С4 (трьох-, чотириразовим обмиванням тіла протягом 1-1,5 хвилин) і перед розтином додатково розчином йодонату. Особливо варто зупинитися на техніці оперативного втручання, що має безпосереднє відношення до питань асептики. Насамперед, після обробки операційного поля, воно ізолюється стерильними простирадлами з таким розрахунком, щоб у вікно, утворене операційною білизною, видна була тільки та ділянка, де хірургу прийдеться маніпулювати. Деякі хірурги, зробивши скальпелем розтин шкіри з підшкірною клітковиною, негайно видаляють скальпель і більше його вже не вживають на цій операції. Точно також вони поводяться з інструментами, якими зупиняється кровотеча на ділянці шкіри і підшкірної клітковини, вважаючи, що в цих ділянках маються зафіксовані мікроорганізми, які можуть потрапити на інструменти, при подальшій роботі з якими інфекція буде занесена в більш глибокі тканини. Дуже важливо ретельно зупиняти кровотечу по ходу операції й оперувати анатомічно правильно, ніжно, без грубих прийомів, без зайвого ушкодження тканин (ви потім дізнаєтеся, що там, де мається крововилив, розірвання, розтрощування тканин, рани загоюються гірше, інфекція легше проникає, а мікроорганізми прекрасно розвиваються). Ви бачите, що і ця сторона справи відноситься до дотримання асептики. По ходу операції потрібно кілька разів мити руки, рукавички дезинфікуючими розчинами, змивати засохлу кров, ізолювати стерильними рушниками чи серветками анатомічні шари операційного поля: шкіру з підшкірною клітковиною, очеревину, уражений орган і т.п. Усе це повинно оберігати від поширення мікроорганізмів від одного шару тканини до іншого, від «менш чистого» до «більш чистого».Сюди слід додати важливість послідовності оперативних втручань, які виконуються хірургом протягом операційного дня, наприклад, призначені операції з приводу грижі та апендициту. У процесі видалення червоподібного відростка хірургу доводиться розкривати порожнину кишківнику. Зрозуміло, що ця операція буде «менш чистою», ніж операція з приводу грижі. Тому першим повинен оперуватися хворий із грижею, а потім хворий із апендицитом. Уявіть собі, що хірург хворий ангіною чи грипом. Чи має він право оперувати в такому стані? Безумовно, не має, оскільки доведено, що на руках людини під час хвороби є багато мікроорганізмів, що викликали його захворювання. Як би ретельно хірург не готував свої руки, усе-таки є велика небезпека залишення на руках патогенних мікробів і внесення їх до рани хворого. Не говорячи вже про те, що при ангіні та грипі можна повітряним шляхом внести інфекцію в рани. Більш того, хірург, що хворий ангіною чи грипом, узагалі не повинний знаходитися серед хворих, оскільки він стає для них небезпекою. І це теж, як бачите, відноситься до проблеми асептики. Цим, однак, не вичерпуються наші заходи щодо забезпечення асептики при оперуванні. Особливе місце займає стерилізація всього того, що так чи інакше приходить у зіткнення з раною хворого. Ми мали на увазі білизну, марлю, інструменти. До білизни відносяться халати, що одягаються хірургами й операційними сестрами, простирадла, якими обкладають хворого під час операції, рушники, якими відгороджуються рани. Усе це закладається в спеціальні бікси, що потім містяться в автоклав і стерилізуються. Операційні приміщення повинні бути світлими, з вікнами, зверненими на північ. Хоча під час операції користуються штучним світлом, а світло з вікон для висвітлення операційного поля значення не має, усе-таки потрібно враховувати те, що у світлому приміщенні під дією сонячних променів, сонячної радіації, повітря менш заражене, ніж у темному приміщенні. Вимога, щоб вікна виходили на північ, обумовлена тим, що вдень на південній стороні пекуче працювати. Найкраще, якщо є спеціальна кімната, в якій присипляють хворого до операції, а потім перевозять до операційної. Чим менше часу хворий буде знаходитися в операційній, тим краще для умов асептики. Точно також, чим менше людей в операційній, тим більш сприятливо для умов асептики. З цього погляду краще, якщо в операційної одночасно знаходяться 5-6 чоловік студентів, гірше, якщо їхня ціла підгрупа, ще гірше, коли їх ціла група чи навіть дві групи. З цього повинні зрозуміти, чому ми не дозволяємо заходити до операційної відразу багатьом студентам. У цьому раціональна наявність прозорого купола над операційним залом, через який студенти можуть спостерігати хід операції, а викладач вести коментар. Кути в операційній повинні бути закругленими, а не прямими. На закруглених кутах менше осаджується пилу; підлога повинна бути обкладена плиткою, що дозволяє легше піддавати її вологому прибиранню і не дозволяти всмоктуватися крові чи гною. Про колір стін приміщення операційної писалося і говорилося дуже багато. Деякі рекомендують фарбувати стіни в білий колір. Білий колір своєю яскравістю дратує око й на його тлі не виділяється пил. Оппель пропонував фарбувати стіни операційної в чорний колір, але ця пропозиція не знайшла собі прихильників у силу того, що чорний колір дуже похмурий і погано діє на хворих і персонал. Найкраще фарбувати стіни в молочно-сірий колір. Плитки підлоги повинні бути одного кольору, краще білого із сіруватим відтінком. Ми вже говорили, що стеля та стіни повинні бути пофарбовані, а не побілені. Стеля, стіни повинні щотижня піддаватися обробці дезинфікуючими рідинами; такому ж вологому прибиранню повинні щодня піддаватися нижня половина стін і підлога. Опалення повинно бути централізоване, парове чи водяне. Краще, якщо труби забиті в стіни. Температура приміщення 22-25оС. Вентиляція повинна бути проточно-витяжною. У приміщенні не повинно бути нічого зайвого,тільки те, що дійсно необхідно. Усе зайве сприяє скупченню пилу та погіршує умови санітарної обробки. Хірург, одягнений у стерильне, готовий для виконання операції, повинен навіть підсвідомо почувати, що його можуть ненавмисно зачепити, торкнутися і порушити його асептику. Студентам порада: не будьте активними в операційній, поки не опануєте асептику, ви повинні знаходитися в операційній у стані пасивних глядачів, перебувати на місці, не пересуватися, не розмовляти. Ви бачите, друзі, що асептика – це цілий комплекс заходів, спрямованих на недопущення інфекції в рани. Цей комплекс складається з різних ланок, що охоплюють різноманітну діяльність хірурга, його поводження, поводження навколишніх осіб, самого хворого, техніку роботи та виконання операційного втручання, підготовку хворого до операції, пристрій операційної, підготовку матеріалів для операції і т.п. Порушення однієї якої-небудь ланки у всій цій складній системі порушує всю асептику. Тому правила асептики варто виконувати скрупульозно, ретельно. Не бути педантом у питаннях дотримання асептики, значить не знати її і не дотримувати її, а це, у свою чергу, означає, що ви безвідповідально відноситеся до хворої людини, до її долі і до свого почесного звання хірурга. Не думайте, що дотримуванню асептики легко навчитися. Це вимагає не тільки знань, але й відповідного, досить тривалого виховання. І ви не ображайтеся, якщо за вами в цьому відношенні в клініці буде встановлений ретельний нагляд. Самі розумієте, ми маємо справу з хворими людьми, і наш із вами святий обов'язок оберігати їх від усяких негод, у тому числі таких, які пов'язані з внесенням інфекції в їхній організм. В операційній повновладною господаркою повинна бути старша операційна сестра, саме вона повинна стежити за всіма правилами дотримання асептики, не допускати порушення цих правил. Потрібно пам'ятати, що операційне приміщення – свята святих у клініці, не варто зайвий раз туди заходити, поза роботою воно повинно бути закрито на ключ, ключ не повинен бути доступним для всіх працівників клініки; необхідно заходити туди в належній формі, у масці, у чистому взутті. Усі зауваження і вимоги старшої операційної сестри обов'язкові для беззаперечного виконання всіма працівниками клінік й усіх відвідувачів операційної. ЇЇ права й авторитет повинні бути обов'язково непорушні. Стерилізація перев’язного матеріалу й операційної білизни проводиться автоклавуванням. Перед стерилізацією перев’язний матеріал і білизну укладають у бікси (існує три види укладання матеріалу в бікси): - універсальне (використовується у перев’язній і при малих операціях): бікс умовно поділяється на сектори, і кожний із них заповнюється певним видом перев’язного матеріалу або білизни (один сектор – серветки, другий – кульки, третій – тампони і т.п.); - цілеспрямоване (призначене для виконання типових маніпуляцій, процедур і малих операцій, наприклад, укладання матеріалу та інструментів для трахеотомії, для катетеризації підключичної вени, для перидуральної анестезії: у бікс укладається весь набір (інструменти, перев’язний матеріал) для проведення конкретної процедури; - видове (застосовується для підготовки роботи операційної, де необхідна велика кількість стерильного матеріалу): одні бікси заповнюються халатами, інші – простирадлами, треті – серветками і т.д. Режими стерилізації: - при тиску 1,1атм (Тº - 119,60) – 1 год. - при тиску 1,5атм (Тº - 126,80) – 45хв. - при тиску 2 атм (Тº - 132,9) – 30хв. Закритий бікс зберігає стерильність предметів, що перебувають у ньому, протягом 72 годин. В умовах стрімкого розповсюдження ВІЛ – інфекції серед населення України, кожен пацієнт повинен розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини. Заходи при пораненнях, контактах із кров’ю, іншими біологічними матеріалами ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД: 1) якщо контакт із кров’ю, іншими біологічними матеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (укол, поріз та ін..), потерпілий повинен: - зняти рукавички робочою поверхнею всередину; - видавити кров із рани; - ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (3% розчином перекису водню, 70% етиловим спиртом, йодонатом та ін.); - ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти 70% етиловим спиртом або розчином стериліуму; - на рану накласти лейкопластирну пов’язку, надіти напальчник; - при необхідності продовжувати роботу – одягти нові гумові рукавички; 2) у випадку забруднення шкіри кров’ю або іншими біорідинами без ушкодження необхідно: - обробити місце забруднення одним із дезінфектантів; - промити водою з милом і повторно протерти спиртом; 3) у разі попадання крові або біорідини хворого на слизові оболонки: - ротової порожнини – прополоскати 70% етиловим спиртом; - порожнини носа – закапати 30% розчин альбуциду; - очей – промити водою, закапати 30% розчин альбуциду; 4) у разі попадання біоматеріалу на халат, одяг: - одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів; - забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезінфікуючих засобів; - шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг необхідно протерти 70% етиловим спиртом, промити водою з милом і повторно промити спиртом.
АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ШОВКУ ЗА КОХЕРОМ 1 ЕТАП МЕТА - підготовка шовку до стерилізації. Після заводського виготовлення шовк недостатньо чистий, робимо його чистим в побутовому значенні. Для цього необхідно мити його водою з милом, висушувати. 2 ЕТАП МЕТА - обезжирювання шовку. Для цього шовк вміщують в ефір на 12-24 години.
3 ЕТАП МЕТА - стерилізація шовку. Для цього шовк вміщують в 70ºспирт на 12-24 години. Потім протягом 10 хвилин кип'ятять в розчині сулеми. Звертають увагу, що для стерилізації шовку беруть 70º спирт, оскільки він володіє меншою коагуляційною здібністю до білків, тому глибше проникає в бактерійну клітину, посилюючи бактерицидний ефект. 4 ЕТАП МЕТА - забезпечення зберігання і контролю стерильності. Шовк зберігається в скляних баночках sз притертими пробками в 96º спирті. Контроль за стерильністю забезпечується посівом на поживні середовища.
АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ШОВКУ, КАПРОНУ, ЛАВСАНУ, КЕТГУТУ 1 ЕТАП МЕТА - підготовка шовку, капрону, лавсану. У зв'язку з тим, що шовний матеріал, що отримується недостатньо чистий, його миють в теплій воді, висушують, намотують на скляні котушки (предметне скло). Кетгут не миють. Потрібно зазначити, що кетгут цим способом стерилізують рідко. 2 ЕТАП МЕТА - стерилізація шовного матеріалу. Шовний матеріал стерилізують розчином С4 (розчин перекису водню та мурашиного спирту). Вказаним розчином заливають шовний матеріал на 15 хв. Потім зливають розчин С4 і заливають на 5 хв. фізіологічний розчин. Цю процедуру повторюють 1 раз. Після зливання фізіологічного розчину. заливають шовний матеріал 70% розчином спирту на 1 добу 3 ЕТАП МЕТА - зберігання і контроль. Шовний матеріал зберігається в 70 % розчині спирту, контроль - бактеріологічний. Відповідь отримують через 8 днів.
АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ КЕТГУТУ СПОСОБОМ ГУБАРЕВА 1 ЕТАП МЕТА - підготовка кетгуту до стерилізації. Кетгут, який подається до хірургічного відділення, змотаний у великі мотки, що незручно для стерилізації, зберігання і користування. Тому кетгут намотують у кільце не довше за один метр. 2 ЕТАП МЕТА - обезжирювання кетгуту. У зв'язку з тим, що при виготовленні кетгуту в заводських умовах не досягається повне обезжирювання, виникає необхідність додатково знежирювати кетгут в ефірі протягом 12 - 14 годин. 3 ЕТАП МЕТА - стерилізація кетгуту. Після зливання ефіру кетгут заливають на 8 - 10 діб спиртовим Люголівським розчином. Потім повторно заливають свіжим спиртовим Люголівським розчином на 8-10 діб. 4 ЕТАП МЕТА - зберігання і контроль стерильності кетгуту. Кетгут зберігається в люголівському розчині, який міняється кожні 7-10 днів. Контроль стерильності - бактеріологічний. Відповідь через 8 днів.
АЛГОРИТМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1 ЕТАП МЕТА - підготовка перев’язувального матеріалу до стерилізації. Перев’язувальний матеріал комплектують за призначенням і видами укладання, укладають у бікс. Останній закривають, маркують, залишаючи бічні отвори відкритими. 2 ЕТАП МЕТА - стерилізація перев’язувального матеріалу в автоклаві паром під тиском, дотримуючи параметри стерилізації: температуру, тиск, час. 3 ЕТАП МЕТА - контроль якості стерилізації. Для цієї мети використовуються фізичний і бактеріологічний способи контролю.
АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ХІРУРГІЧНОЇ АНТИСЕПТИКИ РУК ЗА СПОСОБОМ СПАСОКУКОЦЬКОГО – КОЧЕРГІНА: - руки миють із милом під струменем води, а потім – стерильною серветкою в теплому0,5% розчині аміаку послідовно у двох тазах по 3 хв.; - після миття руки витирають стерильним рушником і протирають марлевою кулькою, змоченою в 96% етиловому спирті протягом 2 – 3хв.; - нігтьові фаланги і складки шкіри на тильній поверхні згинів фаланг змазують йодною настойкою або йодонатом.
АЛГОРИТМ ОБРОБКИ ОПЕРАЦІЙНОГО ПОЛЯ: - проводиться санітарно – гігієнічна обробка шкірних покривів (миття у ванні або під душем, зміна натільної білизни); - гоління операційного поля не раніше, ніж за 6 годин до операції; - обробка операційного поля на операційному столі хімічними антисептиками(органічні йодовмисні препарати, 70º спирт, первомуру, стериліуму і т.п.). Принципи обробки операційного поля: - широка обробка; - послідовність обробки «від центру – до периферії»; - забруднені ділянки обробляють в останню чергу; - багаторазовість обробки в ході операції (обробка шкіри перед обкладанням стерильною білизною, перед розрізанням, перед і після накладання швів). ЗАВДАННЯ 1. Хвора Н. оперована з приводу гострого гнійного гідраденіту праворуч. Зроблене розкриття гнійника, санація рани антисептиками. У кінці операції на пахвову ділянку накладена пов'язка. З якою метою накладена пов’язка у хворої Н.? А Припинити від поширення інфекції та видалення її з рани. В Захистити від впливу зовнішнього середовища. С Не допустити переохолодження. Д Вiдокремити від сусідніх дільниць тіла. Е Уникнути механічного пошкодження.
ЗАВДАННЯ 2. Потерпілий К. доставлений в санпропускник нейрохірургічного відділення після ДТП з діагнозом - удар головного мозку. При огляді черговий лікар звернув увагу на наявність обширної гематоми передньої черевної стінки в проекції селезінки. Викликаний на консультацію хірург виставив показання до виконання лапароцентезу, для чого був розкритий бікс із набором інструментарію для виконання цього вигляду хірургічної допомоги. Який вид укладки біксу застосований у цьому випадку? А Цілеспрямований. В Загальний. С Спеціалізований. Д Універсальний. Е Звичайний.
ЗАВДАННЯ 3. При розкритті бікса з перев’язувальним матеріалом останній виявився вологим. Була проведена повторна стерилізація з дотриманням всіх необхідних параметрів. Який вид контролю необхiдно використати у даному випадку? А Мікроскопічний. В Індикаторний. С Тестовий. Д Хімічний. ЕФізичний.
ЗАВДАННЯ 4. Потерпілий К. поступив до хірургічного відділення через 30 хвилин після травми. Виявлено розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Селезінкова артерія і вена перев'язані, зроблена спленектомія. Які види шовного матеріалу можна використати для перев'язки даних сосудiв? А Кетгут. В Дужки Мішеля. С Танталові скріпки. Д Шовк. Е Кінський волос.
ЗАВДАННЯ 5. Для стерилізації кетгут розрізали на ниті, довжиною до 1 метра, намотали в кільця і обезжирили в ефірі протягом 12 годин. Після цього злили ефір і залили на 8 діб спиртовим Люголівським розчином. Потім повторно залили свіжим спиртовим Люголівським розчином на 8 діб. Який це метод стерилізації кетгуту? А Ситковського. В Кохера. С Клаудіуса. Д Губарєва. Е Спакокукоцького.
ЗАВДАННЯ 6. Хворий М. поступив із скаргами на періодичні болі в лівих відділах живота, запори, загальну слабість, нездужання, що прогресує, схуднення, виділення слизу і крові з прямої кишки, здуття живота. При іригоскопії на рівні дистальної третини сигмоподібної кишки визначається нерівномірне циркулярне звуження її просвіту, прохідність якого різко порушена, у вищележачі відділи надходить незначна кількість барієвої зависі. У плановому порядку хворий оперований. Виявлена пухлина сигмоподібної кишки. Зроблена резекція сигмоподібної кишки з формуванням колоректального анастомозу. Який вид швів для формування анастомозу можна застосувати в цьому випадку? А Однорядний вузловий шов. В Двохрядковий вузловий шов. С Клейовий шов. Д Двохрядковий безперервний шов. Е Двохрядковий відстрочений шов.
ГЛАВА № 2 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1456 | Нарушение авторских прав |