АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

До харчових алергенів

Нами вивчені імунологічні показники 132 пацієнтів з підозрою на харчову алергію за трирічний період. Відсоток позитивних результатів проведених тестів склав, залежно від виду алергену, від 7,14 до 28,3%. Перше місце серед харчових алергенів займала риба (28,3%), друге — томат (27,27%), третє — суміш злакових алергенів (пшениця, кукурудза, овес, кунжут, гречка) — 23,08%, на четвертому був білок яйця (18,52% позитивних результатів).

Найчастіше позитивні результати тестів у дорослих були при дослідженні специфічного IgE до вівса(13,3%), рису (12,5%), тріски (9,09%), картоплі (8,33%), моркви (7Д4%) і гречки (5,88%).

У дітей харчова алергія частіше проявлялася до томату (18,18%), курки (16,67%), моркви (15,38%), суміші злаків (пшениця, кукурудза, овес, кунжут, гречка — 15%), риби (14,28%), картоплі (9,09%), яблук (7,69%), а також яловичини (7,69%).

За величиною класу небезпеки у дітей переважали: білок яйця (IV клас), молоко, пшениця і курка (III), томат, картопля (II). У дорослих лідирували такі харчові алергени, як тріска, рис і пшениця (III клас), томат, морква, картопля і овес (II).

Окрім цього, ми вивчили усі випадки позитивних проб на харчові алергени у дітей раннього віку (до 3 років) і встановили, що випадки, що найчастіше зустрічаються, — алергія до білку яйця, молока, яблука і моркви.

У 40,7% проб з позитивними результатами на IgE харчова алергія поєднувалася з іншими видами гіперчутливості, причому в 68,2% випадків поєднана алергія спостерігалася в дитячому віці. Більш ніж у половини обстежуваних осіб з позитивними пробами (59,1%) харчова алергія поєднувалася з підвищеною чутливістю до суміші інгаляційних алергенів (пилок, пліснява, кліщі, домашній пил, шерсть тварин), у тому числі такі результати реєструвалися у 50% дорослих і 64,3% дітей. У обстежуваній групі зустрічалися поєднання гіперчутливості до пера курки (е85), лугових злаків (g5) і плісняви (mx1).

Комбінації харчових алергенів були наступні:

- томат +морква;

- томат + суміш різних сортів риби і видів злаків;

- томат + яблуко;

- тріска + курка;

- суміш різних видів злаків + рис і пшениця;

- суміш різних сортів риби + суміш злаків; молоко, гречка, томат;

- білок яйця і молоко;

- пшениця, овес, гречка, картопля;

- томат, картопля, пшениця, суміш різних сортів риби, морква, овес, рис;

- пшениця і яблуко;

- молоко, білок яйця, пшениця, рис, томат, морква, яблуко;

- білок яйця + томат;

- пшениця + томат.

Таким чином, в полівалентній харчовій алергії найчастіше зустрічалися злаки (45,5%), томат (36,4%), риба (28,7%).

Алергія може виникнути до будь-якого продукту харчування. Реакції на їжу можуть бути також обумовлені прямою токсичною дією її компонентів, наприклад, гістаміну (міститься в деяких сортах риби, полуниці, помідорах, квашеній капусті), кофеїну і теоброміну (входять до складу багатьох тонізуючих напоїв). Одними з найагресивніших антиген являються яйця, коров'яче молоко, пшениця, кукурудза, арахіс, лісові горіхи, молюски, ракоподібні.

Окрім істинної харчової алергії, зустрічаються:

1) аліментарна алергія — підвищена чутливість до нехарчових алергенів, проникаючих разом з продуктами харчування, у тому числі:

— барвники, особливо, тартразин;

— ароматизатори;

— консерванти (одним з найпоширеніших є бензойна кислота);

— антибіотики;

— добавки, використовувані для очищення питної води, зокрема, солі алюмінію, хлору, фтористі з'єднання, і багато інших екологічних забрудників;

2) дигестивна алергія — ШКТ є шоковим органом при сенсибілізації організму парентеральним шляхом;

3) псевдоалергія або харчова непереносимість, коли відсутні імунологічні механізми реакції до харчових алергенів за участю специфічних антитіл класу IgE.

У монографії С. Л. Бахна, Д.К. Хейнер (1985) «Алергія до молока» описані його сенстбілізуючі компоненти — бета-лактоглобулін, казеїн, альфа-лактоглобулін, гамма-глобулін, сироватковий альбумін, а також домішки трав, лікарських добавок, використовуваних при лікуванні або годуванні тварин. У одних випадках невелика кількість бета-лактоглобулина викликає важкі алергічні реакції, в інших — значні дози алергену не дають позитивний результат при алергологічному тестуванні.

По хімічній будові і імунологічним властивостям близькі до бета-лактоглобулину коров'ячого молока білки бичачої сироватки, глютен і білкові компоненти алергенів злаків, що утворюють клейковину, тому до вищеперелічених продуктів часто зустрічається одночасна сенсибілізація.

Алергенні компоненти яєць — термостабільний овомукоїд і термолабільні антигени овальбуміну, лізоциму — здатні викликати перехресні реакції на вакцини проти грипу, кліщовий енцефаліт, а також здобу.

Алергени рибних продуктів, стійкі до теплової і ферментативної обробки, у вигляді саркоплазматичних білків небезпечні для сенсибілізованих осіб не лише при споживанні їх, але і при механічній переробці і варінні риби.

Велика частина алергенних субстанцій ракоподібних не видоспецифична, але высокоспецифична з перехресною сенсибілізацією на антигени креветок, устриць, раків, крабів, лангуста, омарів.

Багато алергенів із злаків викликають перехресну сенсибілізацію, зокрема, рис і кукурудза, жито, пшениця і кукурудза, боби і горох. Алергічні реакції на пшеницю можуть поєднуватися з алергією до бананів, ківі, горіхів. Останнім часом збільшилося число алергічних реакцій у дітей на прийом кукурудзи. Разом з сенсибілізацією до глютену спостерігалася харчова алергія до 3-4 харчових білок і більше. Тому при складанні гіпоалергенного живлення при харчовій алергії враховують не лише етіологічно значимі харчові алергени, але і можливі перехресні реакції, нутритивный статус і функцію ШКТ.

Алергенні компоненти сімейства пасльонових (картопля, помідори, баклажани, перець) містяться в аліментарних токсинах — томатине, соланіні і ін. Більше того, томати містять велику кількість гістаміну, а окремі їх білкові фракції можуть вивільняти біологічно активні речовини (БАВ), здатні активувати комплемент.

На неспецифічній основі володіють гистаминолиберацией такі харчові продукти, як полуниця, цитрусові, банани, кава, лимони та ін.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 523 | Нарушение авторских прав