АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємозв'язок лікувального ефекту та механізму дії харчових волокон у хворих на цукровий діабет

 

Лікувальний ефект Механізм дії
Зменшення рівня базальної та постпрандіальної глікемії Гіполіпідемічний ефект Уповільнене вивільнення глюкози з продуктів харчування та її всмоктування в кишках Адсорбція частини жирів і посилення їх виділення
Пригнічення апетиту, усунення надлишку маси тіла Збільшення харчових волокон в об'ємі внаслідок набряку та вбирання рідкого вмісту із травного тракту, що надає тривалого відчуття насичення
Профілактика закрепів, нормалізація роботи кишок Зменшення утворення жовчних каменів, ліквідація дискінезії жовчних шляхів Механічне стимулювання кишок і регулювання їхньої перистальтики Стимулювання жовчовидільної функції

 

Під час використання харчових волокон поряд зі зменшенням абсорбції вуглеводів і жирів може знижуватися всмоктування білків, що призводить до різкого зниження енергетичної цінності їжі та обмеження всмоктування мінеральних речовин і мікроелементів. Вони зменшують абсорбцію цинку, який потрібен для синтезу інсуліну. Харчові волокна стимулюють надходження до кровотоку аскорбінової кислоти та рибофлавіну, знижують всмоктування жиророзчинних вітамінів.

Доза харчових волокон при цукровому діабеті повинна становити 30—40 г на добу, а іноді її доцільно збільшити до 40—50 г на добу, особливо на тлі надмірної маси тіла. Раціональним вважається дотримання такого складу харчових волокон: у раціоні людини 40% харчових волокон повинні бути за рахунок зернових продуктів, 51% — овочів та 9% — із фруктів, ягід, горіхів, грибів.

У регулюванні вуглеводного обміну людини беруть участь багато есенціальних мікроелементів, наприклад цинк, мідь, марганець, селен, хром та ін. Цинк входить до структури інсуліну, збільшує тривалість його цукрознижувальної дії. Гіперглікемія призводить до збільшення екскреції цинку з організму, погіршує перебіг цукрового діабету та його ускладнень. Дефіцит цинку сприяє розвитку оксидативного стресу та руйнації клітин. Хром впливає на якість зв'язку інсуліну з рецепторами, потенціює вплив інсуліну на вуглеводний обмін. Дефіцит хрому відіграє роль у формуванні діабетичної нейропатії. Існують дані про зв'язок між розвитком цукрового діабету та вмістом в організмі селену. Недостатність в організмі марганцю може сприяти розвитку цукрового діабету типу 2. Ці факти свідчать про необхідність контролю за вмістом мікроелементів та його корекції за допомогою раціонального харчування. Добова потреба есенціальних елементів (за А. А. Покровським) становить для цинку 10—15 мг, марганцю — 5—10 мг, хрому — 0,2—0,25 мг, міді — 2 мг, селену — 0,5 мг.

Харчові волокна розподіляють на дві групи: 1) грубі, водонерозчинні, або істинні, волокна (целюлоза, лігнін), ефект яких зумовлений переважно прискоренням проходження їжі по травному тракту; 2) водорозчинні полісахариди (пектин, гумі, камеді, слизи), які сповільнюють евакуацію їжі зі шлунка, сорбують та обволокують харчові речовини, знижуючи доступ до них ферментів травлення. Ці харчові волокна містяться переважно в зернових, фруктах, формують їх клітинні стінки. Найбільша кількість харчових волокон міститься у висівках.

Забезпечення вітамінами задовольняється за рахунок різноманітних овочів і фруктів, тому останні є обов'язковими в харчуванні. Переважно це яблука, цитрусові, кавуни, гранати, лісові та городні ягоди (чорниця, полуниця, брусниця, зелений аґрус тощо), банани. Виключають із раціону фрукти, які містять багато цукрів (виноград, груші, дині, абрикоси, сливи). Дозволяють спеціальні консервовані овочеві та фруктові продукти (без цукру). У весняно-літній період необхідно споживати більше овочів, які бідні на вуглеводи (капуста, салат, огірки, томати, редис). Цілющі властивості має топінамбур (земляна груша). Загальна кількість овочів і фруктів має бути до 500 г на добу.

 

Вміст харчових волокон у деяких продуктах харчування

 

Продукти харчування Вміст волокон, г на 100 г продукту Продукти харчування Вміст волокон, г на 100 г продукту
Фрукти   Цибуля 2,1
Яблука (м'якоть) 1,42 Морква варена 3,7
Яблука (шкірка) 3,71 Ріпа свіжа 2,2
Полуниця свіжа 2,02—2,12 Томати свіжі 1,4
Полуниця консервована 1,01 Томати консервовані 0,85
Сливи 1,52 Горох консервований 6,28
Вишня 1,24 Огірки мариновані 1,53
Овочі   Хліб і крупи  
Картопля смажена 3,2 Хліб білий 2,72
Капуста білокачанна 2,83 Хліб житній 5,11
Капуста цвітна 1,8 Хліб із висівками 8,5
Салат листковий 1,53 Висівки  

 

 

Перелік продуктів, рекомендованих та небажаних для вживання хворими на цукровий діабет

 

Продукти Рекомендовані Небажані
М'ясо Риба   Яйця Молочні продукти   Жири Перші страви   Хліб, крупи Соуси та пряності   Овочі, городня зелень Фрукти, ягоди   Цукор і солодощі Птиця, м'ясо нежирних сортів, котлети парові, смажені Нежирні сорти (хек, тріска, судак, короп, щука); морська риба   Варені, яєчня, омлет Молоко, сир, кефір, кисле молоко, 10% сметана   Масло вершкове,олія соняшникова,кукурудзяна,оливкова та ін. Вегетаріанські борщі, овочеві супи, круп'яні супи   Чорний, з висівками, каша гречана, вівсяна Соуси нежирні, без цукру, на слабких м'ясних і рибних наварах Різні овочі в стравах, гарнірах, салати Яблука, цитрусові, банани, лісові та городні ягоди   Цукрозамінники, спеціальні дієтичні продукти, виготовлені на цукрозамінниках Жирні сорти м'яса, копчені вироби Жирні сорти: оселедець, осетрові, омуль ― Жирний і твердий сири, згущене молоко Свинячий,яловичий,баранячий Бульйони, супи з макаронними виробами Білий хліб, мучні вироби Жирні, солодкі та гострі приправи, оцтова есенція ― Виноград, диня, абрикоси, груші, сливи Цукор, мед, варення, кондитерські вироби

 

Обмеження жирів тваринного походження забезпечується за рахунок вживання рослинної олії, багатої на поліненасичені жирні кислоти. Олії повинні становити не менше ніж ЗО% потреби в жирах для молодих і не менше ніж 50—60% для пацієнтів літнього віку. Раціон треба поповнювати рибою, особливо морською, яка багата на поліненасичені жирні кислоти. Корисним є вживання риб'ячого жиру.

Ураховуючи вищенаведене, виділяють дві основні групи продуктів: рекомендовані хворим на цукровий діабет і ті, що необхідно обмежувати.

 

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 567 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)