АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фітотерапія цукрового діабету

Відомо близько 150 лікарських рослин із цукрознижувальною дією. Вони мають низку інших позитивних терапевтичних ефектів, що посилює їх лікувальні можливості при ускладненому діабеті.

Фітотерапія при цукровому діабеті відіграє допоміжну дію. Як самостійний метод лікування фітопрепарати можуть бути використані за легкого перебігу захворювання, при цукровому діабеті середньої важкості — як допоміжний метод. За тяжкого перебігу цукрового діабету та значних ускладнень фітопрепарати використовують як симптоматичні засоби. Протиставлення лікарських рослин інсуліну або синтетичним цукрознижувальним засобам безпідставне, бо в разі вмілого застосування вони не виключають, а, навпаки, можуть значно доповнювати одне одного.

Зміцненню позицій фітотерапії має сприяти наукове обґрунтування методу, фітохімічний аналіз рослин. Фітопрепарати мають відповідати таким вимогам: бути ефективними, безпечними, якісними.

Історичні дані свідчать, що лікарські рослини використовували для лікування цукрового діабету ще в глибоку давнину.

Цукрознижувальну дію в лікарських рослинах мають глікозиди, алкалоїди, сапоніни, глюкани та пептидоглюкани. Так, із чорниць виділено міртилін та неоміртилін, із кореня женьшеню — гінзенін, із козлятника лікарського — галегін, із лушпиння квасолі—аргінін і кизилову кислоту. Біологічно активні речовини рослинного походження, що мають цукрознижувальну дію, називають глікокінінами. Вони мають небілкову природу, не руйнуються в травному тракті; їх можна вживати всередину.

Механізм цукрознижувальної дії лікарських рослин залежить від багатьох факторів:

1. Рослинні речовини збагачують організм лужними радикалами, які сррияють перетворенню глюкози на фруктозу та манозу, для засвоєння якних потрібен інсулін.

2. Деякі рослини (горох, квасоля) містять гуанідоізоамілени, які є сильними основами і мають бігуанідоподібну дію.

3. Деякі фітопрепарати активують інсулінопродукувальну функцію В-клітин підшлункової залози, мають регенеративну дію.

4. Багато цукрознижувальних лікарських рослин мають імуномодулю-вальну дію і через це спричинюють оздоровчий ефект у хворих на цукровий діабет типу 1.

Застосування лікарських рослин за умов сучасної фітотерапії ефективне та безпечне. Нині можна виділити три основні методи використання фітопрепаратів для лікування цукрового діабету:

1. Використання настоїв, відварів з окремих лікарських рослин, які застосовують як самостійно, так і в комплексі з іншими цукрознижувальними засобами. Найвідомішими серед них є козлятник лікарський (трава, насіння), квасоля звичайна (лушпиння), чорниця (листки), шовковиця біла (листки та кора), заманиха (настій коренів), гречка посівна (січка, листки, квітки) та ін.

2. Лікування «авторськими» прописами (зборами) носить неофіційний характер. Вони являють собою суміші, складені за різноманітними принципами та положеннями.

3. Призначення патентованих лікарських зборів (лікарських засобів), які тісно поєднують досвід народної та обґрунтування наукової медицини. В основу їх рецепції покладено віковий досвід і традиції народних цілителів, вони пройшли клінічну апробацію та мають офіційний дозвіл на застосування.

Під час лікування часто можна спостерігати синергізм і навіть потенціювання дії біологічно активних речовин, які входять до складу цих зборів. Клінічна ефективність їх сягає 90%. Вони добре переносяться хворими. До того ж вони практично не спричинюють негативних реакцій. До них належить вітчизняний збір «Арфазетин», до складу якого входять чорниця звичайна, квасоля звичайна, аралія маньчжурська або заманиха висока, хвощ польовий, шипшина, звіробій звичайний, ромашка аптечна.

Фітотерапія користується значним попитом у хворих на цукровий діабет. Завдання лікаря полягає у виборі показань до застосування та належній оцінці їх ефективності.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 759 | Нарушение авторских прав