АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальні принципи лікування цукрового діабету

1. Досягнення стійкої компенсації при застосуванні інсуліну парентерально (замісна терапія); перорально (сульфамідні антидіабетики, бігуаніди та ін.); періодичне призначення ліпотропних засобів (ліпамід, метіонін) і вітамінів.

2. Нормалізація маси тіла.

3. Режим дозованих фізичних навантажень.

4. Профілактика гострих і хронічних ускладнень.

5. Дієта.

Діабет і вагітність. Ні інсулін, ні глюкагон з організму матері не проходять через плаценту. Але плід інтенсивно споживає глюкозу з крові матері, з 12-го тижня починає функціонувати інсулярний апарат, на який при діабеті у матері випадає велике навантаження внаслідок гіперглікемії. У плоду накопичуються жир і глікоген. Плід набуває ваги до 5 кг і більше, через те пологи бувають важкими як для матері, так і для дитини.

Через плаценту проходять кетонові тіла, їх споживає і використовує як енергетичний субстрат нервова система плоду. У здорової жінки кетонових тіл мало, і вони не справляють ушкоджуючої дії. У матері, хворої на діабет, концентрація кетонових тіл в крові може бути дуже висока. Надлишок кетонових тіл токсичний для плоду і може призвести до його внутрішньоутробної загибелі, формування у нього вад розвитку і каліцтв та зниження інтелекту дитини.

У жінки, хворої на цукровий діабет, у першу половину вагітності стан покращується, тому що плід забирає надлишок глюкози і кетонових тіл. У другій половині вагітності перебіг діабету різко ускладнюється під впливом діабетогенних гормонів плаценти. Після пологів перебіг цукрового діабету набуває властивого йому у даної хворої характеру.

Рівень глюкози у немовлят, особливо якщо їх маса при народженні менша за 2500 г, значно нижчий, ніж у здорових немовлят. Рівень глюкози нижче у молодшого з новонароджених близнюків.

Гіпоглікемія у новонароджених (неонатальна гіпоглікемія) розвивається протягом декількох діб або годин після народження. Гіпоглікемія зумовлена лабільністю механізмів регуляції вуглеводного обміну. У дитини в період голодування після народження зростає глікогеноліз, внаслідок чого запас глікогену в печінці зменшується. Якщо рівень глюкози в крові знижується до 1 ммоль/л і навіть нижче, ознаки гіпоклікемії стають особливо вираженими. У дитини з’являються тремор, ціаноз, збудження, інколи спазми. Неонатальна гіпоглікемія може призвести до важких віддалених наслідків: відставання в інтелектуальному розвитку, атрофії зорового нерва, зниження гостроти зору.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 615 | Нарушение авторских прав