АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Санаторно-курортне лікування

Санаторно-курортне лікування є важливим компонентом комплексного лікування цукрового діабету. Воно активує компенсаторні можливості організму, вирівнює тканинний метаболізм, має антиатерогенну дію, гальмує розвиток ускладнень і супутніх захворювань, забезпечує нормальну психосоціальну адаптацію пацієнта.

Ефективність санаторно-курортного лікування залежить від правильного відбору хворих, урахування показань і протипоказань.

Показаннями до санаторного лікування є легкі та середньої тяжкості форми цукрового діабету в стані компенсації за наявності супутніх захворювань периферійної нервової системи, судинних ускладнень без органічних розладів, артропатій.

Основним протипоказанням до санаторно-курортного лікування є виражена декомпенсація з кетоацидозом. Протипоказаннями є лабільний перебіг, виражені стадії макро- та мікроангіопатій, нейропатії, недостатність периферійного, церебрального чи коронарного кровообігу.

Хворим із тяжкою формою цукрового діабету рекомендують санаторно-курортне лікування обережно, враховуючи всі ускладнення та супутні захворювання. Спеціалізовані санаторії для хворих на цукровий діабет в Україні знаходяться у Трускавці («Каштан»), Миргороді («Березовий гай»— для дітей та матерів із дітьми), Харківській області («Берегівські Мінеральні Води»). Виділені також спеціалізовані ліжка для хворих на цукровий діабет у санаторіях «Радон» (м. Хмільник, Вінницька область), «Світанок» (Моршин), «Сонячне Закарпаття» та «Квітка полонини» (Закарпатська область), «Псьол» (Велика Багачка, Полтавська область), ім. М. Горького (м. Одеса).

Провідними методами лікування є дієтичне харчування, мінеральні води, кліматотерапія, фізіотерапія, лікувальна фізкультура.

Для пиття використовують гідрокарбонатно-натрієві, натрієві, сульфатні, карбонатні мінеральні води, які позитивно впливають на перебіг захворювання, сприяють нормалізації рівня глікемії, збільшенню лужних резервів організму, накопиченню тіолових сполук. Воду вживають за 30— 60 хв до приймання їжі — 200—600 мл на добу, призначають миргородську, поляну квасову, березівську, трускавецьку, моршинську, гоголівську та ін. Воду використовують для внутрішнього приймання, тюбажу, лікувальних клізм, промивання та зрошення шлунка, полоскання, промивання товстої кишки.

Для зовнішнього використання (ванн) застосовують вуглекислі, сірководневі, радонові, сильно мінералізовані мінеральні води. При легкій та середній формі цукрового діабету рекомендують ванни з температурою води 36—38 °С, тривалість процедури 15 хв, усього 10—12 ванн. При тяжкій формі захворювання температуру знижують до 34—35 °С, тривалість процедури — 7—10 хв, усього 7—10 ванн через добу.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 559 | Нарушение авторских прав