ТЕПЛОВИЙ УДАР
Тепловий yдap — стан гострого перегрівання організму, який розвивається в результаті дії високої температури зовніиінього оточення і супроводжується порушенням терморегуляції.
Причини i механізми. Тепловий удар виникає у людей, які виконують тяжку фізичну роботу в атмосфері гарячого, вологого i нерухомого повітря, невідповідно одягнутих, особливо при роботі в гарячик цехах, котельнях, пральнях.
Провідну роль у патогенезі теплового удару відіграє взаємодія трьох факгорів: високої температури довкілля, високої відносної вологості повітря підвищеної теплопродукції в організмі у зв'язку з м'язовою діяльністю. Це призводить до гіпертонії. Інтенсивне потовиділення, передуючи тепловому удару, призводить до значної втрати організмом води й електролітів.
Клінічні прояви. Перші ознаки теплового удару клінічно проявляються відчуттям загальної с:лабості, болісної спраги, задухи. Іноді хворі скаржаться на відчуття здавлення в ділянці серця, головний бiль, болі в череві, спині та кінцівках.Шкіра різко гіперемована, гаряча, суха або вкрита липким потом, дихання i пульс стають частими, температура тіла швидко зростає, досягаючи
З9-41'С. Можливі зниження артеріального тиску, олігурія, розлади діяльності _серця (аритмія).
При тяжких формах теплового удару виникає коматозний стан: обличчя стає ціанотичним або блілим,зіниці розширюються i не реагують на світло, дихання часте i поверхневе, відсутнє потовиділення. Нерідко мають місце mаpення, клонічні судоми, інколи паралічі.
Лабораторні дані. Лейкоцитоз до 200х 109/л, поліглобулінемія, гіпохлоремія, гіпокальціємія.
Невідкладна допомога i лікування (протокол № 23)
1. Перша допомога потерпілим від теплового удару полягає в припиненні перегрівання організму шляхом поліпшення тепловіддачі. Потерпілого слід nеренести в прохолодне приміщення, що добре провітрюється, роздягнути, обгорнути мокрим простирадлом або обкласти холодними примочками, наголову і ділянку великих артерій покласти лід, обдувати тіло вентилятором до зниження температури в прямій кишці до 38 °С.
2. При наявності свідомості хворого слід поїти холодними рідинами. При необхідності проводити штучну вентиляцію легень.
3. 3абезпечити усунення порушень водно-електролітного балансу.
4. Інфузійна терапія:
— розчин Рінгера—Локка 500 мл в/в краплинно;
— 0,9 % розчин натрію хлориду — 500 — 800 мл в/в краплинно;
— розчин глюкози 10 % — 500 мл в/в краплинно;
— фуросеміду 1 % розчин — 2— 4 мл в/в струминно.
5. Симптоматична терапія:
— при судомах — сибазону 0,5 % розчин — 2— 4 мл в/в;
— при корлапсі — мезатону 1 % розчин — 10 ли в/в краплинно на 200 мл 5 % розчину глюкози повільно (8 крапель за 1 хв) під контролем АТ.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 537 | Нарушение авторских прав
|