 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Невідкладна допомога i лікування. Лікування консервативне й оперативне.Лікування консервативне й оперативне. 1. Хворого укладають у зручне для нього положення, при якому послаблюється вираження вестибулярних розладів,виключається дія яскравого світла, різкого звуку. 2. В/в вводять 20 мл 40 % розчину глюкози, 5 мл 0,5 % розчину новокаїну, в/м - 2 мл 2,5 % розчину піпольфену або дроперидолу, п/ш - 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, 2 мл 0,2% розчину платифіліну гідротартрату i 1 мл 10 % розчину кофеїн 6ензоату натрію. 3. Напад можна купірувати шляхом меатотимпанального (в задньоверхню стінку зовнішнього слухового проходу) введення 1,5 - 2 мл 1- 2% розчину новокаїну i 0,5 мл 0,2 % розчину платифіліну гідротартрату. При відсутності ефекту додатково вводять 0, 3- 0,5 мл 10 - 20 % розчину кофеїн-натрію бензоату або 1,5 - 2 мл 2 % розчину пентоксифіліну. Після нападу процедуру повторюють щоденно (6 - 8 разів). 4. В міжнападовому періоді призначають ін'екції 40 % розчину глюкози по 20 мл i 0,5 % розчину новокаїну по 5 мл (10 вливань), вітаміни групи В, седативні засоби. МІГРЕНЬ Мігрень - захворювання, обумовлене спадковою дисфункцією вазомоторної регуляції, що проявляється у вигляді періодичного болю, зазвичай в одній півкулі голови. Виникнення мігрені пов'язане 3 аневризмами судин головного мозку, деякими органічними процесами базальної мембрани i спадковими факторами. Напади мігрені можуть бути спровоковані хвилюваннями, метеорологічними факторами, аліментарною гіпоглікемією, яскравим світлом. Патогенез характеризується великою складністю i поки що не може вважатися остаточно виясненим. Під час першої фази виникає спазм судин, при цьому відмічається зменшення кровопостачання судинних стінок. У другій стадії настає розширення артерій, артеріол, вен, венул. У третій фазі розвивається набряк судинних стінок i періартеріальних тканин, що призводить до ригідності стінок судин, набряку мозку, порушення ЦСР. У четвертій фазі проходить оборотний розвиток вказаних змін. Больові відчуття виникають у другій та третій фазах. В мігрені важливу роль відіграють біологічно активні речовини: серотонін, брадикінін, простагландини, гістамін, кініни, тріамін, естроген. Клінічні прояви. Мігренозний напад складається з чотирьох фаз: передбольова, судинний параліч, головний біль, розлитий біль, постбольовий період. Виникненню нападу передують пригнічений настрій, апатія, зниження працездатності, сонливість, Потім виникає мігренозна аура: іскри в полі зору, маячення перед очима, відчугтя оніміння в кінцівках. Головний біль має односторонній характер (гемікранія) i при повторі нападів розташовується в одній i тій же половині голови. Біль носить пульсуючий характер, до кінця нападу переходить у тупий. Під час нападу виникає підвищення загальної чутливості, непереносимість яскравого світла, голосних звуків, больових розладів. Напад часто супроводжується нудотою. Виділяють такі форми мігрені: - офтальмічна: напади розпочинаються 3 туману в очах, головного болю, різко підвищеного i локалізованого біля одного яблука; - абдомінальна: поєднання головного 6олю 3 болями в животі i диспепсією; - вестибулярна: головний біль поєднуеться із запамороченням; - псикічна: характеризується пригніченим настроєм, відчуттям страху, неспокою, тяжкої депресії; - офтальмологічна: на піку болю виникають паралічі i парези окорухового нерва; геміплегічна: характеризується перехідними парезами кінцівок. Для діагностики тонусу мозкових артерій проводять реоенцефалографію. Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 463 | Нарушение авторских прав |