АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ

Прочитайте:
  1. D. Абсцесу легень
  2. E. множинних мікроінфарктів серця і легень.
  3. А. Розвиток абсцесу легень.
  4. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту дихання, наслідки його розладів.
  5. Вентиляція
  6. ВЕНТИЛЯЦІЯ АЛЬВЕОЛ
  7. Вентиляція легень
  8. Вентиляція легень
  9. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.
  10. Вентиляція.

Штучна вентиляція легень (ШВЛ) може проводитися за допомогою спеціальних гумових S-подібних повітроводів, масок, ручних дихальних апаратів, а в екстрених умовах при зупинці дихання - методом «рот до рота» або «рот до носа». Реаніматор вдуває «своє» повітря в легені хворого.

Показання - повна зупинка або різке погіршення вентиляції легень внаслідок порушення прохідності дихальних шляхів, механіки дихання або патологічного процесу в легенях.

Методика проведення. Перед початком ШВЛ необхідно переконатися прохідності верхніх дихальних шляхів: відкрити хворому рот і видалити хустинкою чи серветкою можливі слиз, блювотні маси або сторонні предмети. Потрібно також вийняти зубні протези. Хворий повинен лежати на твердій поверхні.

Для попередження западання кореня язика i поліпшення доступу повітря у легені голову хворого максимально закидають назад (для цього під плечі бажано підкласти валик, наприклад, iз одягу). 3акидати голову суворо протипоказано при підозрі на переломовивих у шийному відділі хребта (падіння 3 висоти, ДТП та ін.). У цих випадках для забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів виводять щелепу вперед при одночасній фіксації голови в горизонтальному положенні i витягуванні вздовж осі тіла. Один реаніматор фіксує i витягує голову, поклавши руки на скронево-тім'яні ділянки, та виводить вперед нижню щелепу потерпілого середніми пальцями, а другий - проводить ШВЛ.

При проведенні ШВЛ методом «рот до рота» одну руку підкладають під нижню щелепу потерпілого, другу кладуть на чоло. Затиснувши ніс потерпілого, проводять глибокий вдих, щільно притискають свої губи до рота потерпілого i 3 силою вдувають повітря. Під час вдиху потрібно стежити за рухами грудної клітки потерпілого: після того, як вона піднялась, припиняють нагнітання повітря (рис. 36).

Якщо під час ШВЛ спостерігається випинання надчеревної ділянки, це свідчить про те, що повітря потрапляє не в легені, а в шлунок(недостатнє закидання голови назад).

При судомно стиснутому роті вдування проводять через ніс. Слід підкреслити, що з гігієнічних міркувань ШВЛ методом «рот до рота» або «рот до носа» проводять через чисті марлеву серветку або носову хустинку.

При видиху пацієнта його рот повинен бути відкритим. Частота вдувань-12 разів за 1 хв.

 

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 603 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)