АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

НЕВРОЗИ: НЕВРАСТЕНІЯ, ІСТЕРИЧНИЙ НЕВРОЗ, НЕВРО3 НАВ'ЯЗЛИВИХ СТАНІВ

Неврози - нервово-психічні розлади, які проявляються специфічними емоційно-аферентними i соматовегетативними клінічними симптомами.

При неврозах немає видимих патоморфологічних змін в НС.

Неврози можуть виникати при фізичному перевантаженні, соматичних захворюваннях, травмах, негараздах у сім'ї, професіональній невдоволеності, зловживанні алкоголем, безконтрольному вживанні транквілізаторів i снодійних.

Основні форми неврозів: неврастенія, істерія, невроз нав'язливих станів, неврозоподібні стани.

Неврастенія - невроз, що зумовлений перевтомою або тривалою дією психотравмувальних факторів. Проявляється станом підвищеної збудливості i швидким виснаженням 3 емоційною нестійкістю, розладами сну, вегетативними порушеннями.

На першому етапі розвитку захворювання найбільш виражені вегетативні порушення: у хворих при будь-якому фізичному чи емоційному навантаженні з'являються серцебиття, підвищена пітливість, охолодження кінцівок, порушyється сон i апетит. Ці розлади виникають раптово i швидко зникають.

Клінічні прояви. Хворий легко засинає, але швидко просинається від дії незначного подразника, відчуває гострий голод, але після кількох ложок їжі апетит зникає. На наступному етапі відмічається надмірна чутливість до різних подразників i неприємні відчуття зі сторони внутрішніх органів.

Умовно виділяють два варіанти неврастенії: невроз виснаження, причиною якою є непомірно великі інтелектуальні навантаження, i реактивну неврастенію, обумовлену довготривалими психотравмувальними ситуаціями. 3азвичай має місце поєднання декількох етіологічних факторів.

Головним проявом захворювання служить роздратованість: раптовий спалах гніву 3 незначного приводу, плач, крики, сварка, а потім докори сумління через свою нестриманість. Іноді хворий може бути стриманим на роботі i зовсім нестримним у побуті. Спостерігається підвищена втомлюваність, наслідком чого є зниження працездатності.

Хворі відмічають головний біль, загальну слабість, погіршення пам'яті, пригнічений стан, розлади сну (хворий 3 тяжкістю засинає i просинаеться,сон поверхневий, з частими прокидиннями). Сон не освіжає, i протягом дня хворого турбують в'ялість, розсіяність. Виникають болі i неприємні відчуття у внутрішніх органах (в серці, легенях, ШКТ тощо). 3начних відхилень у функціях виутрішиніх органів не спостерігається, але переконати хворих в цьому дуже важко, оскільки вони вважають себе невиліковно хворими, скаржаться на порушення функцій вегетативної нервової системи: пітливість, тахікардію, поганий апетит, здуття живота, надто часті позиви до сечовипускання, поганий сон (утруднене засинання, часті пробудження i т.ін.). Виділяють дві форми неврастенії: гіперстенічна (роздратувальна) i гіпостенічна (депресивна).

Істеричний невроз характеризується підвищеним навіюванням i самонавіюванням хворого, відмічається послідовність в розвитку симптоматики - від вегетативних i сенсомоторних порушень до емоційних i медіаторних.

Хворі демонструють свої страждання, описують їх як жахливий, нестерпний біль, тремор тіла. Емоційні розлади характеризуються швидкою злгіною настрою, схильністю до бурхливих реакцій - плачу, ридання.

При виражених проявах закворювання можуть бути істеричні напади, які нагадують загальні судоми. Вони розвивається в присутності оточення, хворі при падінні не отримутоть серйозних ушкоджень (як при епілепсії), вигинаючи тулуб, утримуються на п'ятках i потилиці іноді тривалий час. На сьогодні подібні напади зустрічаються рідко.

Малі істеричні напади перебігають без падіння i проявляються риданнями, які іноді замінюються голосним реготом, спробами рвати на собі волосся, одяг. Істеричні напади часто доводиться диференціювати 3 епілепсією. Епілептичний напад може виникнути в будь-який час i будь-де. Для істеричного нападу потрібна наявність людей.

При істеричнолry нападі хворі не вдаряються, встигають сісти чи лягти; хворий на епілепсію під час нападу нерідко отримує тяжкі вивихи й опіки. Під час істеричного нападу нема різкого ціанозу обличчя, прикусу язика, розмашистих виражених рухів. Якщо епілептичний напад триває не більше 5 хв, а після нього настає глибокий сон, iз якого вивести хворого не вдається, то істеричний може тривати 10 - 20 хв і не супроводжується подальшим сном.

Невроз нав'язливих станів має характер пригадування мелодії, слів, фраз, здорових образів. У хворого можуть бути нав'язливі думки чи спогади. Він може десятки разів провіряти, чи замкнув він вхідні двері, чи виключив газ тощо. При нав'язливих переживаннях хворий боїться почервоніти, актор - грати перед публікою i т. ін. Хворий зі страхом смерті при найменших больових відчуттях в ділянці серця вважає це проявом інфаркту міокарда з можливим летальним кінцем.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 651 | Нарушение авторских прав