АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ТА ЗАМЕРЗАННЯ

Виникають вони від впливу низьких температур довкілля на організм, причому не тільки тоді, коли температура нижча 0 °С. Ці стани можуть розвинутись при більш високих температурах за умов вологості i збільшення руху повітря, фізичному перевтомленні, різноманітхих стресових ситуаціях, пораненні, крововтраті тощо.

3вуження кровоносних судин шкіри, підшкірної клітковини, підвищення теплопродукції як компенсаторної реакції стримує переохолодження i замерзання лише на короткий час.

Порушення нервово-гуморальних механізмів терморегуляції i судинні розлади з розвитком мікросудинного тромбозу є провідними в патогенезі переохолодження i замерзання. Цьому сприяють підвищений викид у кров катехоламінів, глюкокортикоїдів, прискорення розпаду глікогену, гіперглікемія, гіпоксія, угруднена передача кисню тканинам.

Розрізняють три ступені замерзання: легкий, середній, тяжкий.

Для легкого (адинамічного) ступеня характерні загальмованість, задишка, тахікардія, тремтіння м'язів, спазм периферичних судин, блідість шкіри, зниження температури в прямій кишці до 35 — 33 °С.

При середньому (ступорозному) ступені відмічаються ступор, загальне задубіння, адинамія, озноб, пониження ректальної температури до 32 — 31 °С. Шкіра холодна, синюшна 3 мармуровим малюнком, блідість або акроціаноз дистальних відділів кінцівок. Дихання рідке, поверхневе, частота пульсу — 50-30 за 1 хв, артеріальний тиск знижений.

При тяжкому (судомному) ступені — свідомість втрачена, судоми, блювання, виражене задубіння шкіри, тризм, обмерзання кінцівок, різка брадикардія, фібриляція шлуночків, артеріальний тиск не визначається, тони серця глухі, дихання типу Чейна — Стокса, ректальна температура не перевищує 30 °С. Настає клінічна смерть.

Невідкладна допомога i лікування (протокол № 24)

1. Реанімаційні закоди спрямовані, перш за все, на оживлення потерпілого i запобігання подальшій втраті тепла. Проводиться штучне дихання «рот до рота». Не можна проводити непрямий масаж серця. Потерпілий занурюється у ванну 3 водою температурою 37 °С. Після відновлення дихання проводять інгаляцію кисню через маску.

2. Тремтіння м'язів i судоми усувають ін'єкціями сибазону, натрію оксибутирату, аміназину, димедролу в загальноприйнятих дозах.

3. Наступна інтенсивна терапія спрямована на запобігання i боротьбу 3 набряком легень, мозку, інфекції, підтримку життєво важливих функцій організму, відновлення кровообігу, водно-електролітного балансу.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 402 | Нарушение авторских прав