АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Соснові – Ріпасеае

Як виглядає? Хвойне вічнозелене дерево 20 – 50 м заввишки. Крона пірамідальна, низько опущена. Кора червона або сіра, злущується тонкими лусками. Листки (глиця, чатина) запашні, чотиригранні і гострокінцеві яскраво- або темно-зелені, густо покривають гілки. Однодомна рослина. Мікроспори (пилок) утворюються в мікроспорангіях (пильниках), які містяться на мікростробілах, зібраних в довгасто-циліндричні стробіли («колоски») в пазухах світло-зелених, лусковидних листочків однорічних пагонів, на кінцях гілок. Жіночі насіннєві шишки висячі, довгасто-циліндричні, спочатку червоні, потім зелені, нарешті бурі, лускаті, 10 – 16 см завдовжки і 3 – 4 см завширшки. Насіння темно-буре з крилом, яке втричі довше за нього. Цвіте у травні.

Де росте? В Карпатах, рідше – в Прикарпатті; утворює великі лісові масиви, острівні місцевиростання – в Розточчі, Західному і Волинському Лісостепу, Західному Поліссі, дуже рідко – на Житомирському і Чернігівському Поліссі. Як декоративна рослина росте в парках, у снігозахисних огорожах. Широко культивується по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Зелені пагони і молоді шишки, навесні.

Коли застосовують? При запаленні легень, кашлі, для очищення крові при висипах і лишаях на тілі, при цинзі, для лікування ревматизму (з пагонів, кори, глиці добувають летку олію, потрібну для виготовлення синтетичної камфори – ліків, які застосовуються при хворобах серця). В промисловості камфору також одержують з ялиці сибірської. Вживають у вигляді чаю. 75 г пагонів намочують на кілька годин у 1 л води, потім кип'ятять і настоюють 10 хвилин. П'ють, підсолоджені медом або цукром, 1 – 2 склянки на день.

При гнійних бронхітах беруть 1 столову ложку суміші молодих пагонів смереки або сосни, коренів алтеї, коренів солодцю (локричного кореня), листків шавлії і насіння фенхелю в співвідношенні 1:2:2:1:1 і хвилинку заварюють в 2 склянках окропу, настоюють кілька годин у духовці, відціджують і вживають по 2 столові ложки кожні 2 – 3 години.

При бронхіальній астмі, бронхоектазах, гнійному бронхіті, коклюші 4 повні чайні ложки суміші (порівну) смерекових або соснових молодих пагонів, листків подорожника і підбілу звичайного настоюють 2 години в 1 склянці холодної води, варять 5 хвилин і випивають протягом дня за 3 рази. Або беруть 4 повні чайні ложки суміші (порівну) смерекових або соснових бруньок, листків розмарину, шишкоягід ялівцю і кореня алтеї на 1 склянку води. Приготовляють і вживають так само.

При ревматизмі, подагрі, нервовому збудженні 2 – 3 повні жмені молодих пагонів смереки (сосни) варять протягом півгодини в 5 л води, відціджують і відвар додають до повної ванни. Купілі треба готувати двічі на тиждень. Температура ванни 34^о.

Для болетамувальних пов'язок при ревматизмі, подагрі та нервовому збудженні можна використовувати також потовчену глицю, просіяну і змішану зі звичайною аптечною ватою. Для втирань застосовують також чистий скипидар.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 423 | Нарушение авторских прав