АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Розові – Rosaceae. Як виглядають? Багаторічна трав'яниста рослина 5 – 30 см заввишки

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядають? Багаторічна трав'яниста рослина 5 – 30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими, повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки – трійчасті, прикореневі, з 3 сидячими, овально-ромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні, квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть суниці у травні-червні. Плоди – численні сухі зернятка на ягоді. Ягоди з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво-червоні, містять у собі багато заліза, дозрівають у червні- липні.

Де ростуть? В лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих трав'янистих схилах, зрубах. У лісових районах і в північній та середній частинах Лісостепу ростуть звичайно, у напрямку на південь рідшають, в Криму ростуть у передгір'ях і в горах.

Що й коли збирають? Листки – під час цвітіння (у травні-червні), ягоди – коли вони цілком достигли, кореневища – у вересні-жовтні.

Коли застосовують? При недокрів'ї, авітамінозах, ревматизмі, хворобах печінки, для очищення крові при фурункулах і висипах на тілі, екземі, при катарах дихальних шляхів і проносах (в'яжуча дія), підвищеному тиску крові і великій її в'язкості, а також як глистогінний засіб. Якщо напередодні поїсти оселедця з цибулею, а потім вживати щодня багато суниць (М.А. Носаль), то можуть вийти круглі глисти, волосоголовці, навіть солітер з головкою. Гострики також не переносять суниць і скупчуються біля заднього проходу (див. Полин гіркий). У ягодах суниць багато натронів і кислот (яблучна, саліцилова, цитринова, хінна), містяться дубильні речовини, залізо, барвники, леткі олії, цукри і вітамін С, В1, каротин, в кореневищах – дубильні й інші речовини. Суничний сезон триває 3 – 4 тижні. Для хворих з порушенням діяльності сечових і жовчних шляхів (камені), з недокрів'ям, хворих на атеросклероз; гіпертонію, подагру, артрит, виразкову хворобу шлунка, катари, хвороби селезінки сезон суниць, чорниць, кавунів, винограду – це домашній курортний сезон. Ці продукти є лікувальними, вони завжди приносять користь, крім випадків ідіосинкразії до суниць, при вродженій недостатності ферментів. Протипоказані вони також при тривалих печінкових коліках, гастритах з підвищеною кислотністю, при хронічному апендициті. Подібно до ягід діє відвар з листків і кореневищ при висипах на тілі, проносах, кровотечах, жовтяниці, нічному потінні, сечокам'яній хворобі (сечогінно) і простуді (потогінно), при подагрі, запорах.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 чайні ложки листків і настоюють 10 хвилин П'ють 2 склянки на день, ковтками. При хворобах обміну речовин лікування тривале. Здоров'я людей значно поліпшилося б, коли б увійшло в звичку пити напій з листків суниць як чай. (При катарах дихального тракту, гастритах і колітах див. Чебрець звичайний). Напій з листків використовують при астмі (ядусі). Кровоспинно діє цей напій при надмірних менструаціях, а відвар з кореневищ – як добрий засіб проти геморою.

При задавнених екземах (з нагноєннями, тріщинами, струпами, нерідко смердючими виразками) кілька днів підряд прикладають розтерті товстим шаром на чистій лляній матерії ягоди суниць (чи обварені ягоди чорниць – Vaccinium myrtillus L.) або сухі чи свіжі розпарені суничні листки Після того як зійдуть струпи, лікують примочками, наприклад з суміші коріння лопуха, пелюсток троянди культурної (яку використовують для варення), квіток нагідок, дубової кори, трави хвоща і трави сухої нехворощі в співвідношенні 2:2:2:1:1. Пригорщу цієї суміші кип'ятять 7 – 10 хвилин в 1 л води, настоюють 20 хвилин, проціджують, зливають у пляшку і застосовують для примочок, які роблять кілька разів на добу. Припарки з сухого листя зменшують болі печінки і зубів, а також болі при геморої.

Соком з ягід чи водним їх настоєм виводять веснянки, плями на обличчі, вугрі, лишаї. Водний настій сушених ягід або листя вживають для полоскання рота при ангінах як антисептичний засіб; він усуває неприємний запах із рота.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 448 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)