АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Хвощові – Equlsetaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 10 – 15 см заввишки, з чорнуватими членистими кореневищами (підземними і надземними), на яких є часто круглі борошнисті бульбочки, немов горішки (печені за смаком нагадують картоплю). Стебла двох видів: спороносні з'являються рано навесні, вони негалузисті, 10 – 20 см заввишки, червонувато-білі, соковиті, з великими піхвами, з 8 – 9 зубцями на кожному членику стебла, на верхівці кінчає їх овально-циліндричний, спороносний стробіл (спорангії зібрані в верхівкові стробіли), літні стебла – жорсткі (багаті на кремнеземову кислоту), розвиваються пізніше, гіллясті, 50 см заввишки, борознисті, членисті і з піхвами, які мають 8 – 9 чорних зубців з білою смужкою. Гілки їх розміщені кільцями у вузлах стебел, іноді утворюють вторинні дрібніші гілочки. Гілки прості, борознисті, з піхвами і з 3 – 4 зубцями, спрямовані догори. Спори з'являються у квітні – травні.

Де росте? По всій території УРСР – на парових полях і кислих грунтах, на луках, коло канав, на берегах рік, на пісках.

Що й коли збирають? Літні пагони – у червні-вересні, в суху погоду (сушать швидко, тонкими шарами, щоб не почорніли).

Коли застосовують? Як засіб кровоспинний, протигнильний, дубильний і сечогінний при застійних явищах внаслідок розладу кровообігу (декомпенсації серцевої діяльності); зменшує набряки й опухи, при ексудативному плевриті; при каменях сечового міхура (збільшує виділення сечі, зменшує біль у ділянці міхура і знижує кількість білка в сечі, очищує сечоводи від усяких шлаків), при отруєнні оловом.

При гострому запаленні нирок рослину вживати не рекомендують, проте вона поліпшує загальний стан обміну речовин, впливаючи на діяльність печінки, селезінки і кишок (при проносах). Найсприятливіше на нирки діє хвощ польовий (темно-зелений хвощ луговий – нелікарська рослина). У суміші хвощ польовий вживають для лікування подагри, ревматизму, емфіземи, навіть туберкульозу легень (діє кремнієвий нагрій), також як кровоспинний засіб при кривавому блюванні, геморої, маткових кровотечах (діють дубильні речовини, алкалоїди еквізетин, палюстрин, нікотин; сечогінні флавони ізокверцитрин; тритерпенові сапоніни еквізетонін, кремнієва кислота; флавоноїди, подібні за дією до рутину, смола; вітамін С; каротин, мінеральні солі; алюміній, похідні калію; органічні кислоти).

На 1 склянку води беруть 1 столову ложку трави хвоща і кип'ятять близько 30 хвилин. П'ють по 1 склянці вранці (натщесерце) і ввечері ковтками (при болісному виділенні сечі вживають гарячий чай з суміші (порівну) трави хвоща і квіток ромашки; при спазмах сечового міхура – чай з суміші (порівну) трави хвоща і квіток волошки синьої – по 3 склянки на день; також роблять масажі та на ділянку сечового міхура кладуть подушечку, наповнену гарячим розпареним хвощем). При каменях сечового міхура беруть суміш листків полину звичайного, мучниці, насіння моркви, трави хвоща і насіння кропу запашного (Anethum graveolens L.) у співвідношенні 2:3:3:2:2, заливають усе 2 склянками води і настоюють цілу ніч у духовні або печі. Вранці кип'ятять 5 – 7 хвилин і п'ють по півсклянки 4 рази на день.

Як кровоспинний засіб при надмірних менструаціях вживають суміші (порівну) трави хвоща з травою грициків, а при кривавому блюванні (порівну) – трави хвоща з шишкоягодами ялівцю.

Траву хвоща польового можна вживати не лише при водянці серцевого походження, запаленні і спазмах сечового міхура, сечокам'яній хворобі, подагрі, туберкульозі легень, захворюваннях печінки, кровотечах (носових, маткових, гемороїдальних), але також і при запаленні сідничного нерва, при головних болях і адді-соновій хворобі (хвощ стимулює функцію кори наднирників).

При озені водний настій трави хвоща (2 столові ложки, взяті на 2 склянки води, парять цілу ніч у духовці) втягують вранці у ніздрі і полощуть ним рот при афтозних і виразкових процесах. Такий настій вживають для спринцювання піхви при білях у жінок, для примочок при хворобах шкіри (стригучий і сверблячий лишай. екзема), на гнійні рани, фурункули, лишаї; також приймають ванни, до яких додають відвар 4 ложок трави хвоща в 1 л води. Сидячі ванни роблять при сечокам'яній хворобі (коліках) і болях в ділянці сечового міхура. Хвощ застосовують у косметиці. 1 столову ложку трави хвоща польового заливають 1 склянкою окропу, нагрівають на слабкому вогні 5 хвилин, відціджують і напар вживають для примочок і протирання при жирній і пористій шкірі обличчя.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 940 | Нарушение авторских прав