АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Фіалкові – Violaceae

Як виглядає? Одно-, дворічна трав'яниста рослина 5 – 45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно-яйцевидні, верхні – ланцетні. По боках листки – два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові – жовті, при основі мають волоски. Цвіте з квітня до осені. Слід відрізняти від фіалки польової (Viola arvensis Murr. – див. мал. 120 Б).

Де росте? На сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях – на більшій території УРСР. В Криму не росте.

Що й коли збирають? Усю траву під час цвітіння – з червня по вересень (тільки тих рослин, що ростуть дико).

Коли застосовують? При простудному кашлі як відхаркувальний засіб (у рослині містяться глікозид, віолатозид, який розщеплюється до метилсаліцилового ефіру, жовтий пігмент віолак-верцитрин, аналогічний рутину, вітамін С, каротин, тритерпенові сапоніни, летка олія, слиз, алкалоїд віолін – у коренях, дубильні речовини, мінеральні солі, похідна речовина дельфінідину віола-нін – у квітках); як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункулах, екземі, авітамінозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечового міхура; при суглобному ревматизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. (В останньому випадку беруть по 1 столовій ложці суміші трави триколірної фіалки, трави череди, листків волоського горіха і листків суниць – на 1 л окропу, напарюють і п'ють по півсклянки 5 – 6 разів на день).

Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку братків і настоюють 10 хвилин. П'ють 1 – 2 склянки на день. Дітям при кашлі дають 1 – 2 столові ложки кілька разів на день. (Після вживання напару з братків сеча має специфічний запах).

При фурункульозі 1 столову ложку суміші трави триколірної фіалки (братків), квіток нагідок і кореня лопуха в співвідношенні 5:3:2 настоюють 3 – 4 години на холодній перевареній воді, хвилинку кип'ятять, відціджують і п'ють по півсклянки двічі-тричі на день. При тривалому вживанні настою може виникнути пронос, блювання і сверблячий висип на тілі (дія алкалоїду віоліну – в коренях – подібна до дії еметину). Чай виявляє заспокійливий вплив при статевому збудженні, прищуватості у юнаків – беруть 2 столові ложки суміші трави фіалки триколірної, листків м'яти холодної, шишок хмелю і кореня валеріани в співвідношенні 2:2:1:1, заварюють хвилинку в 2 склянках води, настоюють 10 хвилин, проціджують через марлю і п'ють по півсклянки вранці і перед сном.

Напаром братків полощуть горло при збільшених мигдаликах, при запаленні горла. При золотушних висипах і струпах у дітей вживають таку мазь: в 100 г соняшникової олії (краще мигдалевої) варять протягом 5 – 10 хвилин 10 г квіток братків, 5 г трави розхідника і 5 г трави сухої нехворощі (вербени лікарської), проціджують потім у баночку і мажуть уражені місця; якщо уражена струпом голова дитини, то попередньо стрижуть волосся (М.А. Носаль).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 643 | Нарушение авторских прав