АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патогенетична терапія.

Прочитайте:
  1. Антибактеріальна терапія.
  2. Б-Антитромбоцитарна та антикоагулянтна терапія.
  3. ІІ. Патогенетична терапія.
  4. Інфузійна терапія.
  5. Клінічна та патогенетична характеристика цукрового діабету І типу.
  6. Лекція №1. Теоретичний екскурс психотерапевтичного методу Арт-терапія.
  7. Медикаментозна терапія.
  8. НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ. ГІРУДОТЕРАПІЯ. ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ
  9. НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ. ПРУДОТЕРАПІЯ. ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ

3.1 Імуносупресі я.

Покази до імуносупресії:

а) виражена активність ХГ (понад п’ятикратне підвищення амінотрансфераз, γ- глобуліни – понад 30 % тощо), у т. ч. аутоімунний ХГ;

б) відсутність ефекту (чи навіть погіршення стану) на фоні інших варіантів лікування ХГ на протязі 1-2 місяців.

Варіанти імуносупресивної терапії:

а) монотерапія преднізолоном чи іншими глюкокортикоїдами (метипрад, дексаметазон тощо):

преднізолон 30-40 мг на добу (6 – 8 табл.), поступово знижуючи дозу при покращенні стану пацієнта і зниженні маркерів цитолізу і запалення, але не раніше, ніж через 2 тижні після початку терапії. Наступні 4 – 8 тижнів дозу знижують до 15 мг на добу. При досягненні клініко – біохімічної ремісії – підтримуюча доза преднізолону 5- 15 мг мінімум 8 – 10 місяців (при аутоімунному ХГ – пожиттєво).

б) комбінована імуносупресивна терапія: комбінація преднізолону 20 – 30 мг на добу та азатіоприну (імурану) 50 – 150 мг на добу з повільним зменшенням дози до підтримуючих доз (преднізолон – 5-10 мг та азатіоприн 25-50 мг на добу).

При поєднанні аутоімунних змін і холестазу – комбінація преднізолону з урсодезоксихолевою кислотою (2-3 капсули на добу).

 

3.2. Імуномодуляція.

Покази:

- повільно прогресуючий перебіг хвороби з незначними клініко – біохімічними проявами та наростанням дистрофічних і фіброзних змін;

- з метою покращення ефекту від антивірусної терапії;

 

Препарати вибору:

- тималін по 20 мг в/ м‘язево 1 раз в день 5-7 днів, Т – активін по 100 мкг в/ м‘язево 1 раз в день 5-7 днів або інші препарати тимуса.

- ербісол по 2 мл в/мязево щодня 15 – 20 днів.

- хофітол по 2 табл. 3 рази в день 20 – 30 днів.

- фламікар по 1,5 г на добу 20 – 30 днів.

- вобензим по 3 -10 табл. 3 рази в день на протязі місяця та інші імуномодулятори.

 

Гепатопротектори та інші метаболічні препарати.

Призначаються при ХГ з мінімальною, малою та помірною активністю при невираженості або відсутності холестазу:

- есенціале по 5 – 10 мл в/ венно 2 тижні, далі по 1 -2 капсули 3 рази на день;

- карсил (силібор, гепарсил, дарсил, легалон), гепабене, гепатофальк планта – перорально в середніх дозах;

- засоби із вмістом деяких амінокислот та їх метаболітів: гепа-мерц по 4 -8 амп. перорально на добу; цитраргінін (порошок в пакетиках по 3 г) – 9 – 18 г на добу; орніцетил по 2 – 6 г в/ м‘язево або в/ венно 1 – 2 рази на добу; глютамінова кислота по 1 г 2 – 3 рази в день; метіонін по 0,5 – 1,5 г (2-6 табл.) в 3- 4 прийоми на день; адеметіонін (гептрал) – по 400 мг в/ м‘язево чи в/ венно 1-2 рази в день або по 2-4 табл. на добу; інфузії гепастерилу А або В, інфезолу по 200 – 500 мл тощо. Засоби з амінокислотами мають одночасно гепатопротективну та дезінтоксикаційну дію.

Детальніше про групи гепатопротекторів – див. нижче.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 478 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)