АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Амбулаторне лікування

При хронічному гепатиті з мінімальною активністю (хронічному персистуючому гепатиті), а також після зменшення ступеня активності після стаціонарного лікування проводять підтримуючу терапію, направлену на профілактику прогресування хвороби, у т.ч. на профілактику фіброзоутворення:

1. Деяке обмеження фізичних навантажень, усунення гепатотоксичних факторів, дієта № 5 з виключенням гострих страв, тваринних жирів, значного обмеження смаженої їжі.

2. Періодичне курсове (до 2- 3 і більше місяців) застосування гепатопротекторів з вмістом біофлавоноїдів, ессенціальних фосфоліпідів та інших рослинних компонентів:

- силібор (карсил, дарсил, легалон, гепабене) – по 1-2 драже (табл., капс.) 2-3 рази в день;

- есенціале по 1-2 капсули 3 рази в день;

- гепатофальк планта по 2 капс. 3 рази в день;

- фламікар по 1,5 г на добу після їжі;

- хофітол по 2 табл. 3 рази в день та ін. (детальніше – див. нижче).

3. Періодичні курси вітамінів і паравітамінів: групи В, С, К, Д, Е, А, ліпоєвої (берлітіон, тіогамма тощо), фолієвої кислоти; полівітамінних засобів (з мікроелементами) тощо.

4. Пероральний прийом теплих дегазованих маломінералізованих мінеральних вод – амбулаторно чи в умовах санаторію.

5. Засоби класичної фітотерапії (відвари, настої) – замість рослинних гепатопротекторів: рослини з вмістом біофлавоноїдів (росторопша, горобина, обліпиха, нагідки, шипшина), ароматичних гіркот (корінь кульбаби, цикорію, любистка, петрушки, трава парила звичайного тощо), жовчогінні рослини (цмин пісковий, кукурудзяні стовпчики), прокінетики (насіння кропу, кмину, м’ята, хміль) та ін.

Профілактика прогресування захворювань печінки (у т.ч. ХГ) вирішує наступні завдання:

· Зменшення (в ідеалі – ліквідація) активності запального процесу;

· При вірусному ґенезі - зменшення (в ідеалі – ліквідація) вірусної активності;

· Профілактика або зупинка фіброзоутворення.

Особливу роль у вирішенні цих питань має грати сучасна гепатопротекція та більш широке застосування засобів фітотерапії.

Сучасні гепатопротектори (ГП) за хімічним складом і походженням поділяються на:

1. ГП з вмістом біофлавоноїдів (рослинного генезу):

а) з розторопші плямистої (чортополоха): карсил, дарсіл, гепарсил, силібор, легалон, силегон; гепабене, гепатофальк планта;

б) з артишока польового: хофітол, екстракт артишоку-Здоров’я, артіхол;

в) з диких зернових: протефлазид.

г) з вільхи клейкої: альтан;

д) з трави гороху посівного: пефламін.

2. ГП з вмістом ароматичних гіркот (рослинного генезу):

з кореня куркуми – фебіхол, соларен, з кореня кульбаби –денделайн.

3. ГП з вмістом т. зв. есенціальних фосфоліпідів (рослинного і тваринного генезу):

ессенціале Н, вессел форте, ліволін, енерлів, лівенціале, ліпін, лецитин.

4. Полікомпонентні рослинні ГП:

гепабене (розторопша + куркума), курепар (артишок + парагвайський нирковий чай + філлантус), гепафіл (філлантус + куркума), гепатофальк планта (артишок + куркума + чистотіл), антеміс (розторопша + обліпиха + кульбаба + ромашка римська).

5. Препарати, що містять природні амінокислоти та їх похідні (різного генезу):

а) моно- чи дикомпонентні: глутаргін, цитраргінін, гепа-мерц, орніцетил, ліпоєва кислота (берлітіон, діаліпон, тіогамма, тіоктацид), фолієва кислота, метіонін, гептрал (адеметіонін), бетаїну цитрат, глутаксим;

б) полікомпонентні (поліамінокислотні) препарати: інфезол, гепастерил, поліамін, вамін, аміносол та ін.

6. Препарати з вмістом жовчних кислот (тваринного генезу): урсофальк, урсохол, урсосан.

7. ГП тваринного генезу, що містять органні та тканинні екстракти:

ербісол, протозан, полізим; сирепар, вітогепат.

8. Синтетичні препарати з вмістом комплексоутворюючих речови н: тіотриазолін, антраль.

9. ГП комплексного складу та різного генезу:

ліолів (лецитинн + антраль + лактоза); гомеопатичні препарати (гепар композитум, галстена); гепадиф (екстракт печінки + карнітин + вітаміни + аденозин); холівер (артишок + куркума + медична жовч).

При збереженні певної біохімічної активності ХГ (контроль мінімально 2 р. на рік) навіть на фоні нормального самопочуття хворих підтримуючу терапію рекомендується проводити постійно, з періодичною зміною (кожні 1-3 місяці) компонентів лікування.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав