АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тестові завдання. Завдання 1.Етіологічними чинниками ГНН є:

Завдання 1. Етіологічними чинниками ГНН є:

· порушення загальної та ниркової гемодинаміки;

· гостра дія на нирки ендогенних отрут, інфекційних агентів;

· гостра оклюзія і ушкодження судин нирок;

· обструкція і компресія сечових шляхів;

· травми нирок.

Завдання 2. Гостра токсична нефропатія – це:

· отруєння деякими токсичними речовинами, які застосовуються у промисловості, сільському господарстві, побуті;

· алкоголь та його сурогати;

· концентровані кислоти;

· інтоксикація лікарськими препаратами та реакція на препарати (антибіотики, сульфаніламіди, хінін, акрихін);

· інтоксикація отрутами рослинного та тваринного походження (грибна отрута, отрута змій, комах).

Завдання 3. Гостра судинна нефропатія – це:

· тромбоз і емболія ниркових артерій;

· тромбоз ниркових вен;

· ГГН,ГПН (абсцедуючий, папілярний некроз).

Завдання 4. Обструкція сечових шляхів– це:

· камені сечоводів;

· пухлини органів малого тазу;

· радіаційний набряк (склероз) заочеревинної клітковини;

· ретроперитоніальний фіброз (хвороба Ормонда).

Завдання 5. Які групи ГНН виділяють залежно від патогенетичних та етіологічних чинників?

· шовкову;

· токсичну;

· гостру інфекційну нирку;

· судинну;

· обструкцію нижніх сечових шляхів.

Завдання 6. Які форми ГНН розрізняють за механізмом розвитку?

· преренальну;

· ренальну;

· постренальну.

Завдання 7. Які є ступені ГНН?

· легкий;

· середній;

· тяжкий.

Завдання 8. Які виділяють стадії ГНН?

· початкову (шовкову, або передануричну);

· оліго- або ануричну;

· відновлення діурезу або поліуричну;

· одужання.

Задачі

1. Хворий, 35 років, 4-ту добу перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з приводу гострої ниркової недостатності внаслідок синдрому тривалого стиснення. Неадекватний. На ЕКГ: високі зубці Т, право шлуночкові екстрасистоли. ЦВТ – 159 мм. вод. ст. Протягом останніх 3 год у легенях вислуховуються поодинокі вологі хрипи. ЧД – 32 за хвилину. У крові: залишковий азот – 62 ммоль/л, К – 7,1 ммоль/л, Cl – 78 ммоль/л, Na – 120 ммоль/л, Ht – 32 %, Hb – 100г/л, креатинін крові – 0,9 ммоль/л. Найбільш доцільним буде проведення:

Еталони відповіді:

А. Плазмосорбції

В. Плазмофільтрації

С. Ультрафільтрації

D. Гемодіалізу

Е. Гемосорбції

2. Чоловік, 32 років, протягом року скаржиться на слабкість у м’язах, спрагу, поліурію, головний біль. Об’єктивно: зріст – 180 см, маса тіла – 76 кг, ЧСС – 76 за хвилину, АТ – 170/105 мм.рт.ст. Шкіра звичайної вологості та кольору. Набряки відсутні. Гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпохлоремія. Відносна густина сечі – 1007, реакція лужна, протеїнурія – 0,033 г/л. Який найбільш вірогідний діагноз?

Еталони відповіді:

А.Синдром Конна

В. Гіперпаратиреоз

С. Гломерулонефрит

D. Гостра ниркова недостатність

Е. Пієлонефрит

3. Хвора, 36 років, захворіла гостро: захворювання почалося з високої температури тіла, ознобу, профузного поту. З’явився тупий біль у поперековому відділі, неприємні відчуття під час сечовипускання. Об’єктивно: напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох боків. У крові: лейкоцитоз,нейтрофільоз. У сечі: 0,6г/л білка, лейкоцити на все поле зору, більше 100 000 бактерій в 1 мл сечі. Який попередній діагноз?

Еталони відповіді:

А. Гострий гломерулонефрит

В. Гостра ниркова недостатність

С. Гострий пієлонефрит

D. Гострий цистит

Е. Сечокам’яна хвороба

4. Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, зниження апетиту, нудоту, блювання вранці, періодичні носові кровотечі. У віці 15 років перенесла гострий гломерулонефрит. Об’єктивно: АТ – 220/120 мм. рт. ст., блідість шкіри і слизових оболонок, сліди розчухів і геморагії на шкірі. Аналіз сечі: білок – 0,86 г/л, лейк. – 3 -5 в полі зору, ер. – 8 -10 у полі зору. Який біохімічний показник дозволяє найбільш точно оцінити стан хворої?

Еталони відповіді:

А. Сечова кислота крові – 0,41 ммоль/л

В. Креатинін сироватки крові – 0,62 ммоль/л

С. Натрій плазми крові – 148 ммоль/л

D. Фібриноген крові – 5,9 г/л

Е.Залишковий азот – 32 ммоль/л

Правильні відповіді: D, A, C, Е

Рекомендована література.

А. Основна:

1. Внутрішня медицина: Підручник: У 3 т. – Т.1 / К.М.Амосова, О.Я.Бабак, В.М.Зайцева та ін.; За ред. проф. К.М.Амосової. – К.: Медицина, 2008. – С. 372 - 408.

2. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Том 2./ Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. – Вінниця: Нова Кника, 2009. – 976 с.

3. Госпітальна терапія / Середюк Н.М., Нейко Є.М., Вакалюк І.П. та ін.; За ред. Є.М.Нейка. – К.: Здоров’я, 2003. – C. 459 - 482.

4. Внутрішня медицина: Терапія: Підручник / Н.М.Середюк, І.П.Вакалюк, О.С.Стасишин та ін.. – К.: Медицина, 2007. – С..

5. Передерій В.Г., Ткач С.М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Т.2 (Гастроентерологія, гематологія, нефрологія). – Київ, 1998. – 448с.

6. Внутрішні хвороби / Ганджа І.М., Коваленко В.М., Шуба Н.М., Бабиніна Л.Я. та ін. – К.: Здоров’я, 2002. – 992 с.

7. Внутренние болезни: Учебник: в 2 т. /Под ред. А.И.Мартынова, Н.А.Мухина, В.С.Моисеева, А.С.Галявича (отв.ред.) – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – Т.2. – 648 с.

8. Внутренние болезни: Учебник /Под ред. Ф.И.Комарова, В.Г.Кукеса, А.С.Сметнева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1991. – 688 с.

9. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутрених органов. Диагностика болезней системы крови. Диагностика болезней почек. 2001.

10. Внутренние болезни /Под ред. Г.И.Бурчинского.–3-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища школа, 1987. – 655 с.

11. Справочник по дифференциальной диагностике внутренних болезней / Г.П. Матвейков, Г.А.Вечерский, И.И.Гончарик и др.; Под ред. Г.П.Матвейкова. – Мн.: Беларусь, 1990. – С.305-318.

Б. Додаткова:

1. Классификации и диагностические критерии в клинике внутреннних болезней / И.К.Латогуз, В.Н.Хворостинка, П.П.Гуйда, Н.Д.Телегина и др.; Под ред. И.К.Латогуза. – Х.: Основа, 1992. – 160 с.

2. Грабер А.М., Лантерньєр Л.М. Довідник сімейного лікаря (Університет Айови). — К.: Міжнародна організація «Жіноча громада», 2003. — 730 с.

3. Іванов Д.Д. Хронічна хвороба нирок // Внутрішня медицина. — 2007. — № 2. — С. 23-27.

4. Свинцицкий А.С. Отечный синдром // Энциклопедия семейного врача / Под ред. А.С. Ефимова. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 214-220.

Методичну розробку підготувала к.мед.н., доцент Шевченко Т.І.

Методична розробка переглянута і затверджена на засіданні кафедри

________________________________________________________________

Зав. кафедри проф. Скрипник І.М.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 386 | Нарушение авторских прав