АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пухлини з меланінпродукуючої тканини

Прочитайте:
  1. Будова нервової тканини.
  2. Волокнисті структури сполучної тканини
  3. Діаметр пухлини 1.0 см
  4. Доброякісні пухлини
  5. Доброякісні пухлини
  6. Доброякісні пухлини молочної залози.
  7. Доброякісні та злоякісні мезенхімальні пухлини. Пухлини з меланін утворюючих клітін.
  8. Епітеліальні органоспецифічні пухлини матки, молочної залози, яєчників.
  9. Загальні положення вчення про пухлини. Епітеліальні пухлини.
  10. Злоякісні пухлини

Пухлини цієї групи розвиваються з клітин нейрогенного поход­ження (меланоцитів), що продукують меланін та мелатонін. Меланоцити можуть бути родоначальниками справжніх пухлин — меланом, а також пухлиноподібних утворень — невусів.

Меланома (меланобластома, злоякісна меланома) — одна з найбільш злоякісних пухлин. Побудована з веретеноподібних полі­морфних клітин, в цитоплазмі яких міститься меланін. Інколи трапляються безпігментні меланоми. У пухлині багато мітозів, діля­нок крововиливів та некрозу. Трапляється, головним чином, в період від 30 до 50 років, переважна локалізація — шкіра спини, голови, шиї, тулуба у чоловіків, у жінок частіше це стегна та гомілки. Рідше меланома трапляється в пігментній оболонці ока, мозкових оболон­ках, кишечнику, надниркових залозах. Представлена у вигляді плями або вузла різного відтінку чорного кольору. Забарвлення меланоми, як правило, інтенсивніше, ніж у невусів, хоча інколи бувають меланоми і без пігмента (амеланотична меланома). Меланоми виникають або з невусів (найчастіше), або без попередніх змін ("de novo").

Меланома росте "радіально" (у всіх напрямках) і "вертикально" (в прилягаючі тканини), має схильність до рецидивування після оперативного видалення і до раннього, поширеного, переважно гематогенного метастазування. Самолікування, часто через косметич­ні незручності або біопсія, посилює агресивні властивості пухлини.

Прогностичне значення при розвитку меланоми мають такі її ознаки як ступінь мітотичної активності, глибина поширення в шкіру (схема XXXVIII), виразкоутворення. Найважливішою ознакою є глибина проростання шарів шкіри пухлиною. Залежно від цього розрізняють п'ять стадій інвазивного росту:

1. Епідермальний рівень: неінвазивна пухлина (меланома "in situ");

2. Проникнення клітин через базальну мембрану в сосочковий шар шкіри: на цій стадії метастази з'являються у 5% випадків. У 3 - 8% хворих при наявності метастазів встановити первинну лока­лізацію пухлини неможливо;

3. Сосочково-ретикулярний рівень інвазії: пухлинні клітини з'яв­ляються в сосочковому шарі дерми, досягають ретикулярного шару, але не проникають в нього;

4. Інвазія пухлинних клітин в ретикулярний шар шкіри;

5. Проникнення пухлинних клітин в підшкірну жирову тканину.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 790 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)