АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Термінологія до розділу. Анаплазія (гр. ana — назад; гр

Прочитайте:
  1. Б 1 Вісі і площини. Медична термінологія
  2. Та самонавчання до розділу
  3. Та самонавчання до розділу
  4. Та самонавчання до розділу
  5. Та самонавчання до розділу
  6. ТЕРМІНОЛОГІЯ
  7. ТЕРМІНОЛОГІЯ
  8. Термінологія
  9. Термінологія

"ПУХЛИНИ"

Анаплазія (гр. ana — назад; гр. plasisзлоякісне утворення, син.: катаплазія) - структурно-функціональні зміни клітин у процесі росту пухлини.

Адамантинома (гр. adamantos - дуже твердий, син.: амелобластами) — доброякісна пухлина, що виникає з кровоносних (гемангіома) або лімфатичних (лімфангіома) судин; трапляєтьсч найчастіше у дітей;

ангіома спадкова геморагічна (син.: синдром Ослера-Рандю, телеангіоектазія спадкова геморагічна): захворювання спадкової природи, характерна поява множинних телеангіектазій на шкірі та слизових оболонках з розвитком геморагічного синдрому.

Ангіоендотеліома (гр. angeon — судина; отапухлина) - злоякісна пухлина, що розвивається з ендотелію кровоносних (гемангіоендотеліома) або лімфатичних (лімфангіоендотеліома) судин.

Anyдома (англ. — Amine Precursor Uptace Decarboxylation + гр. отапухлина) — загальна назва пухлин, що розвиваються з клітин апуд-системи (ентерохромафінні клітини Кульчицького, А- та В-клітини підшлункової залози, С-клітини щитовидної залози та ін.).

Бластома (гр. blastos — росток, зачаток; отапухлина) пухлина (див. визначення в даному розділі); злоякісна пухлина неяс­ного походження; цей термін може використовуватись для визна­чення окремих видів злоякісних пухлин (наприклад, нефробластома, меланобластома).

Бластомогенез (гр. blastos — росток, зачаток; genesis - зародження; син.: онкогенез) — механізм розвитку пухлини.

Бородавка (лат. verruca — бородавка) — доброякісне ново­утворення шкіри, що викликається вірусом папіломатозу людини із сімейства паповавірусів та передається контактним шляхом.

Гемангіома (гр. haema — кров; angeion —- судина; ота - пухлина) — доброякісна пухлина з кровоносних судин;

- артеріальна: розвивається з судин артеріального типу;

кавернозна: складається з порожнин, стінки яких вистелені одним шаром ендотелію різних за розмірами та формою, і розмежо­вані тонкими прошарками сполучної тканини;

- капілярна: складається з дрібних судин капілярного типу.

- Гетеротопія (гр. toposмісце) - розвиток тих або інших тканинних структур у незвичному місці.

Гігрома (гр. hydros - вологий, рідкий) - нагромадження серозно-слизової рідини в порожнині синовіальної сумки; осумковане скупчення рідини в тканинах.

Цермоїд (derma — шкіра; eidesподібний, син.: "подібний до шкіри") — кіста, стінка якої утворена компонентами шкіри або її дериватів.

Цисплазія (dis + гр. plasis — формування, утворення) — а) пе­редраковий стан, при якому в частини клітин епітелія з'являються ознаки атипізму, зникає полярність, втрачається розміщення клітин у вигляді шарів при відсутності значних змін у навколишній тканині; б) загальна назва порушень розвитку органів або тканин в ембріо­нальному або постнатальному періоді;

дисплазія генерализована фетальна (син.: хворобаЛінгдон-Цауна, монголоїдна ідіопатія): трисомія по 21 парі хромосом, що проявляється у вигляді недоумства, слабкості м'язів, наявності вад центральної нервової системи та серця та характерним загальним виглядом;

- фіброзна дисплазія кісткової тканини: захворювання, очевидно, спадкового характеру, в основі якого лежить заміна кісткової тканини фіброзною, що супроводжується деформацією кісток.

Ендометріоз (гр. endon — всередині; metraматка; син.: аденоміоз) — захворювання, що супроводжується появою за межами слизової оболонки матки тканини, що нагадує за своєю будовою ендометрій.

Епуліс (гр. epulis — нарост на яснах, від ерінад; иіоп -ясна; син.: сновець, епулід) - пухлиноподібне розростання сполучної тканини на альвеолярних відростках щелеп.

Карциноїд (син.: аргентафінома, ентерохромафіннома) - пухлина, що належить до групи апудом, розвивається з аргентафінних клітин або нагадує їх, частіше всього трапляється в хробакоподібному відростку, бронхах, значно рідше — у шлунку, тонкій кишці.

Клітини Тутона — трапляються при мезенхімальних пухлинах, є великі клітини зі світлою, пінистою цитоплазмою, що містить ліпіди, багато ядер у вигляді кільця або півкола, розташованих навколо базофільних ділянок.

Коканцерогенез (лат. соп — зв'язок + канцерогенез) - прискорений розвиток злоякісної пухлини при приєднанні до дії онкогенних агентів дії неспецифічних (неонкогенних) факторів (речовин).

Коканцерогени - неонкогенні або слабо онкогенні фактори (ультрафіолетові промені, кротонове масло та ін.), що можуть підсилювати дію онкогенів та прискорювати розвиток пухлин.

Шпоматоз (син.: хвороба Деркума, адипозалгія, ліпоматоз больовий) — дифузні або множинні розростання жирової тканини в організмі. Захворювання трапляється переважно у жінок в період менопаузи, супроводжується больовим ліпоматозом підшкірної клітковини.

Метастазування (гр. meta — слідкування за чим небудь; лат. stasisйти) — пухлина, що розвивається в органах та тканинах внаслідок переносу з током крові або лімфи пухлинних клітин;

метастаз Вірхова: метастаз раку шлунка в надключичні лімфатичні вузли зліва;

- метастаз Крукенберга: метастаз в яєчник (один або два) слизового раку шлунка, кишечника з характерними "персневид­ними" клітинами;

метастаз Шнітцлера: метастаз раку шлунково-кишкового тракту (частіше шлунка) у чоловіків в клітковину між сечовим міхуром та прямою кишкою.

Одонтома (гр. odontos — зуб; отапухлина) — доброякісна пухлина, побудована з різних тканин, які входять до складу зуба.

Онкогенез (гр. onkos — об'єм, надування;genesisрозвиток; син.: бластогенез, канцерогенез) — процес (механізм) виникнення пухлин.

Онкогени — гени, що обумовлюють пухлинну трансформацію клітини.

Онкологія (гр. onkos — об'єм, надування; logosвчення, наука) — область біології та медицини, що вивчає причини, меха­нізми розвитку, клініко-морфологічні прояви пухлин, розробляє мето­ди їх профілактики, діагностики та лікування.

Остеобластокластома (гр. blastos — зачаток; klastos -роздріблений; син.: гігантоклітинна пухлина кістки) — найча­стіше доброякісна пухлина кісткової тканини, до складу якої входить велика кількість багатоядерних клітин типа остеокластів.

Остеоїд — остеома (гр. osteonкістка; eidesподібний; отапухлина) — доброякісна пухлина кортикального шару кістки, представлена розростанням остеоїдноїтканини в центральних від­ділах з розвитком остеосклерозу по периферії.

Папілома (лат. papilla — сосочок; гр. отапухлина) - доброякісна пухлина, що розвивається з плоского або перехідного епітелію і супроводжується сосочковим його розростанням.

Передрак — загальна назва спадкових та набутих форм диспла-зії, на основі яких можливий розвиток пухлини.

Поліп (гр. poly — багато; pusнога) — різного походження утворення, що виступає над поверхнею слизової оболонки, має вузьку ніжку або широку основу;

поліп аденоматозний (син.: залозистий): аденома у вигляді поліпа;

поліп плацентарний: ділянка плаценти з ознаками організа­ції, що затрималась у порожнині матки після аборту або пологів.

Прогресія пухлини: (лат. progressio — рух вперед) незворотне асинхронне посилення властивостей пухлини в напрямку підвищення її злоякісності.

Пухлина (бластома - неоплазма - новоутворення -tumor) — гетерогенний субстрат, який складається з новоутвореної тканини з генетичною нестабільністю її складових елементів.

Пухлина Юїнга (син.: Юїнга саркома, ендотеліома кісток дифузна) - злоякісна пухлина переважно діафізів трубчастих кісток, що складається з дрібних клітин з овальними або круглими ядрами, оточеними вузьким пояском цитоплазми.

Рак (cancer, син.: епітеліома злоякісна) — злоякісна пухлина, що розвивається з епітелію.

Ріст пухлини автономний (гр. autos — сам; nomosзакон; син.: автономний від гр. aliasдругий, інший) — ріст пухлини незалежно від впливу регулюючих ситем організму:

ріст апозиційний (лат. appositiumприбавляти): ріст пухлини в процес навколишніх тканин;

ріст деструктивний (син.: інвазивний, інфільтруючий): ріст з поширенням у навколишні тканини та їх руйнуванням;

рістмультицентричний (лат. multusмножинний): ріст з кількох пухлинних зародків;

ріст екзофітний (гр. ехо - зовні; phyton - дещо виростаюче): ріст на поверхні, у просвіт або в порожнину;

рістуніцентричний: ріст з одного пухлинного зародка залу­ченням;

- ріст експансивний (син.: центральний): ріст, при якому навколишні тканини здавлюються та відтісняються назовні;

- ріст ендофітний (гр. endonвсередині): ріст у товщу органа або тканини.

Саркома (гр. sarkos — м'ясо; отапухлина) — загальна назва злоякісних пухлин мезенхімального походження;

- саркома ботріоїдна (гр. botry aidesгронистий; син.: пухлина мезодермальна змішана, рабдоміосаркома ембріональна): саркома, що виникає найчастіше в ділянці статевих органів (статевих шляхах), нагадує зовні поліп, що складається з круглих або веретено­подібних атипових остеобластів, розташованих у міксоматозній стромі;

- саркома (геморагічна) Капоші (син.: саркома ідіопатична геморагічна): пухлина або пухлиноподібне утворення з переважним ураженням шкіри, трапляється переважно після 60 років (при СН1Д — у молодшому віці), характерним є розростання великої кількості судин різного виду та калібру, з розширеними просвітами, крововиливами, появою веретеноподібних клітин;

- альвеолярна саркома м'яких тканин: саркома підшкірної клітковини або м'язів, що побудована з лунок, вистелених полігональними клітинами із зернистою цитоплазмою та відокрем­лених проміжками із сполучної тканини;

- саркома нейрогенна (син.: неврилемами злоякісна, невринами злоякісна, шваннома злоякісна): злоякісна пухлина, що розвивається з лемоцитів (шваннівських клітин).

Синдром Ослера — Рандю (син.: ангіома спадкова геморагічна, телеангіоектазія спадкова геморагічна) — спадкове захворювання (аутосомно-домінантний тип), що характеризується розвитком гемо­рагічного синдрому.

Фіброма — доброякісна пухлина, побудована з волокнистої сполучної тканини:

- фіброма інвазійна (син.: десмоїд, фіброматоз агресивний): різновидність фіброматозу, що розвивається із сухожилків, апоневрозівта міжм'язевої сполучної тканини, характеризується інвазивним ростом та виникненням рецидиву;

- фіброма тверда: характеризується перевагою в складі пухлини волокнистих елементів над клітинними;

фіброма м 'яка: характерним є перевага клітинних елементів над волокнистими;

- дерматофіброма (дерма + nam. flbraволокно; гр. ота — пухлина; син.: ангіофіброматоз, гемангіома з розвитком склерозу, гістіоцитома, фіброксантоома): поліморфна за своєю будовою доброякісна пухлина шкіри, що складається з великої кількості капілярів, між якими розташована сполучна тканина, яка формує ритмічні "муарові" структури, складається з клітин типу фіброблас­тів, фіброцитів, гістіоцитів, макрофагів, ліпофагів, інколи трапля­ються клітини Тутона.

Хористами — незалежні структурні одиниці, які складаються з елементів нормальних органів і тканини, віддалених від свого звичайного місця.

Carcinoma "in situ" ("in situ" — на місці; син.: внутрішньо-епітеліальний рак, преінвазійний рак) - стадія раку, при якій пухлина не проростає базальної мембрани.

Питання з комп 'ютерної програми


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1980 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)