АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Та самонавчання до розділу. Прізвище вченого, який одним з перших розпочав вивчати проблему запалення.

Прочитайте:
  1. Та самонавчання до розділу
  2. Та самонавчання до розділу
  3. Та самонавчання до розділу
  4. Термінологія до розділу
  5. Термінологія до розділу
  6. Термінологія до розділу
  7. Термінологія до розділу
  8. Термінологія до розділу

"ЗАПАЛЕННЯ. ІМУНОПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ"

 

Прізвище вченого, який одним з перших розпочав вивчати проблему запалення.

Визначення запалення.

Особливість запальної реакції.

Класичні клініко-анатомічні ознаки запального процесу.

Етіологічні фактори запалення залежно від походження.

Фази розвитку запального процесу.

Основні морфологічні прояви альтерації.

Системи медіаторів плазменного походження.

Основні групи клітин-ефекторів у процесі медіації.

Види медіаторів залежно від механізму їхньої дії.

Основні фактори, що визначають ступінь альтерації.

Основні фази судинної реакції стадії ексудації.

Механізми утворення ексудату.

Принцип резорбційної клітинної резистентності.

Основні фактори ексудації.

Основні прояви змін реологічних властивостей крові.

Речовини, що відіграють важливу роль при завершеному фаго­цитозі.

Прізвище завідуючого кафедрою патанатомії імператорського університету Св. Володимира, який розробляв проблему фагоцитозу.

Органели, що забезпечують розвиток завершеної фази фагоци­тозу.

Можливі варіанти клітинних трансформацій стадії проліферації.

Форми запалення залежно від стадії запального процесу.

Ознаки ексудативного запалення.

Відмінності серозного ексудату та транссудату.

Склад фібринозного ексудату.

Фактори, що визначають форму фібринозного запалення.

Види фібринозного запалення.

Орган, в якому найчастіше трапляється фібринозне запалення.

Наслідки фібринозного запалення.

Найчастіша локалізація дифтеритичного фібринозного запа­лення.

Компоненти гнійного ексудату.

Морфологічні форми гнійного запалення.

Морфологічні особливості хронічного гнійного запалення.

Форми гострого катарального запалення.

Морфологічні особливості тканини при хронічному катараль­ному запаленні.

Форми продуктивного запалення вогнищевого характеру.

Фаза, що переважає при продуктивному запаленні.

Наслідки продуктивного запалення.

Походження клітинних елементів при продуктивному запаленні.

Форми продуктивного запалення.

Різновиди гранульом за їх етіологією.

Приклади гранульом невстановленої етіології.

Фактори, якими визначається гістоархітектоніка гранульоми.

Кількість стадій морфогенезу гранульоми.

Типи гранульом залежно від особливостей метаболізму в них.

Основні медіатори грануломатозного запалення.

Правильна назва клітин мононуклеарної фагоцитарної системи (залежно від їхньої локалізації).

Характер тканинної реакції при первинному зараженні туберку­льозом.

Основна клітина в туберкульозній гранульомі.

Вид туберкульозної гранульоми при достатній імунобіологічній реактивності організму.

Клініко-морфологічна особливість продуктивного запалення.

Фактор, що визначає зміну тканинних реакцій при продуктив­ному запаленні.

Несприятливі наслідки туберкульозного запалення.

Варіанти сприятливого розвитку туберкульозного запалення.

Типи тканинних реакцій при туберкульозному запаленні.

Реакція, що лежить в основі запалення при сифілісі

Переважний тип морфологічних змін в первинному періоді сифілісу.

Переважний тип шкірних елементів при вторинному періоді сифілісу (рання стадія).

Характер морфологічних змін у судинах гуми.

Етіологія риносклероми.

Тканини та органи, що найчастіше пошкоджуються при лепрома-тозній формі прокази.

Клітина, в якій міститься збудник прокази.

Субклітинна структура, в якій міститьтся збудник прокази.

Клітини, що превалюють у гранульомі при риносклеромі.

Клітини, що найбільш характерні для гранульоми при проказі.

Клітинний склад гранульоми при сапі.

Т-залежні зони лімфоїдної системи.

В-залежні зони лімфоїдної системи.

Різновидності Т-лімфоцитів у нормі.

Різновидності В-лімфоцитів у нормі.

Фази імунного запалення.

Особливості імунного запалення.

Імунопатологічні механізми, типові для реакції гіперчутливості негайного типу.

Імунопатологічні механізми, типові для реакції гіперчутливості уповільненого типу.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 651 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)