АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вікові особливості суїцидальної поведінки.

Вік істотно впливає на особливості суїцидальної поведінки. Наприклад, кризові періоди життя, такі, як юність або початок старості, характеризуються підвищенням суїцидальної готовності.

Особливості суїцидальної поведінки (суїцидальної мотивації, форм суїцидогенеза, суїцидальних проявів), характерні для певних вікових груп, розділених згідно з віковими піками суїцидальної активності (дитячий: до 12 років, підлітковий: 12-17 років, молодіжний: 17-29 років, зрілий: 30-55 років, літній: 55-70, похилий: старіше 70 років). Випадки суїцидальних дій у віці до 5 років не описані.

- для дітей характерні імпульсивні суїцидальні дії, їх найбільш частою причиною є сварки в родині, агресивне, негативне відношення батьків до дитини;

- у підлітковому віці причиною імпульсивних суїцидальних дій звичайно є конфліктні відносини з батьками, рідше із учителями. Підлітки нерідко ретельно планують суїцидальні дії, їхньою основою є екзистенціальна криза, обумовлена психологічною депривацією;

- у молодому віці найбільше часто зустрічаються суїцидальні спроби, значно частіше їх роблять дівчата. У переважній більшості випадків суїцидальні дії носять імпульсивний характер і обумовлені розривом відносин або сваркою з партнером;

- у дозрілих літах самогубства значно частіше зустрічаються в чоловіків, причиною яких є фінансовий крах, безробітниця, алкоголізм. Жінки частіше роблять суїцидальні спроби, обумовлені зрадою, відходом чоловіка або розлученням. Характер суїцидальної поведінки залежить від тривалості й суб'єктивної значимості психотравмуючої ситуації;

- у літньому віці суїцидальна поведінка в більшості випадків обумовлено різкою зміною способу життя внаслідок втрати колишнього рольового значення (закінчення трудової діяльності, конфлікти з дітьми й т.ін.);

- у похилому віці суїцидальна активність викликана самітністю, важкими соматичними захворюваннями. У літньому й похилому віці значно частіше зустрічаються самогубства з використанням свідомо летальних способів їхнього здійснення.

Розглянемо вікові особливості суїцидальної поведінки більш докладно.

Дитячий вік

Суїцидальна поведінка в дитячому віці носить характер ситуаційно-особистісних реакцій, тобто зв'язано властиво не із самим бажанням умерти, а із прагненням уникнути стресових ситуацій або покарання. Більшість дослідників відзначає, що суїцидальна поведінка в дітей до 13 років - рідке явище, і тільки з 15- літнього віку суїцидальна активність різко зростає, досягаючи максимуму до 16-19 років.

За даними дослідження А. Г. Амбрумово“ 770-ти дітей і підлітків із суїцидальною поведінкою, наймолодшими були діти 7 років. Більшість склали дівчинки (80,8 %). Найбільш частими способами в дівчинок були отруєння, у хлопчиків - порізи вен і повішення.

Більшість авторів уважають, що концепція смерті в дитини наближається до адекватного лише до 11 - 14 років, після чого дитина може по-справжньому усвідомлювати реальність і необоротність смерті. Маленька дитина скоріше фантазує із приводу смерті, погано розуміючи розходження між живучим і померлим. І тільки ближче до підліткового віку смерть починає сприйматися як реальне явище, хоча й заперечується, здається малоймовірної для себе. Отже, терміни "суїцид" і "суїцидальна поведінка" у точному значенні для раннього віку рідкозустрічаємі.

Мотиви, якими діти пояснюють свою поведінку, здаються несерйозними й скороминущими. Для дітей у цілому характерні вразливість, сугестивність, низька критичність до своєї поведінки, коливання настрою, імпульсивність, здатність яскраво почувати й переживати. Самогубство в дитячому віці побуджується гнівом, страхом, бажанням покарати себе або інших. Нерідко суїцидальна поведінка сполучається з іншими поведінковими проблемами, наприклад прогулами школи або конфліктами.

Виникненню суїцидальної поведінки також сприяють тривожні й депресивні стани. Ознаками депресії в дітей можуть бути: сум, невластивий дітям безсилля, порушення сну й апетиту, зниження ваги й соматичні скарги, страх невдачі й зниження інтересу до навчання, почуття неповноцінності або відкинутість, надмірна самокритичність, замкнутість; занепокоєння, агресивність і низька стійкість до фрустрації.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 871 | Нарушение авторских прав