АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розкрийте будову сечівника.

Сечівник (urethra) призначений для періодичного виведення сечі з сечового міхура і виштовхування насіння (у чоловіків).

Чоловічий сечовипускальний канал являє собою м'яку еластичну трубку довжиною 16-20 см. Він бере початок від внутрішнього отвору сечового міхура і доходить до зовнішнього отвору сечовипускального каналу, яке розташоване на головці статевого члена.

Чоловічий сечовипускальний канал ділиться на три частини: передміхурову, перетинчастих і губчату. Передміхурова частина знаходиться всередині простати і має довжину близько 3 см. На її задній стінці розташоване поздовжнє піднесення - гребінь сечовипускального каналу. Найбільш виступає частина цього гребеня називається насіннєвим горбком або насіннєвим горбком, на верхівці якого знаходиться невелике поглиблення - передміхурова маточка. По боках від передміхурової маточки відкриваються гирла семявибрасивающіх проток, а також отвори вивідних проток передміхурової залози.

Перетинчаста частина починається від верхівки передміхурової залози і досягає цибулини статевого члена; довжина її становить 1,5 см. У цьому місці канал проходить через сечостатеву діафрагму, де навколо нього за рахунок концент-річеского лх пучків поперечносмугастих м'язових волокон утворюється довільний сфінктер сечівника.

Губчаста частина - найдовша (близько 15 см) частину сечівника, яка проходить всередині губчастого тіла статевого члена.

Слизова оболонка передміхурової та перетинчастої частин каналу вистелена багаторядним циліндричним епітелієм, губчастої частини - одношаровим циліндричним, а в області голівки статевого члена - багатошаровим плоским епітелієм.

Жіночий сечівник ширше чоловічого і значно коротше; він являє собою трубку довжиною 3,0-3,5 см, шириною 8-12 мм, що відкривається в переддень піхви. Його функція - виділення сечі.

Як у чоловіків, так і у жінок при проходженні сечівника через сечостатеву діафрагму мається зовнішній сфінктер, який підпорядковується свідомості людини. Внутрішній (мимовільний) сфінктер розташований навколо внутрішнього отвору сечовипускального каналу і утворений круговим м'язовим шаром.

Слизова оболонка жіночого сечівника на поверхні має поздовжні складки і поглиблення - лакуни сечівника, а в товщі слизової оболонки розташовані залози сечовипускального каналу. Особливо розвинена складка на задній стінці сечівника. М'язова оболонка складається з зовнішніх кругових і внутрішніх поздовжніх шарів.

97.Розкрийте загальний план будови чоловічих статевих органів.

Будова чоловічих статевих органів: складаються з внутрішніх та зовнішніх статевих органів. Внутрішні статеві органи це яєчка (статеві залози) з придатками, статеві канали (сім’явиносні й придаткові протоки), придаткові статеві залози (сім’яні міхурці, передміхурова залоза, залози цибулини сечівника), сечівник.

Яєчка – овальні парні статеві залози, що містяться поза черевною порожниною у шкірному мішку (мошонці). Вони належать до залоз змішаної секреції: зовнішня функція – це утворення сперматозоїдів, а внутрішня – виділення гормону тестерону. Кожне яєчко складається приблизно з 1000 звивистих сім’яних канальців загальною довжиною до 300-400 м. При статевому дозріванні у сім’яних каналів яєчок утворюються чоловічі статеві клітини – сперматозоїди (сперматозоони). З яєчок вони надходять до придатків, де дозрівають упродовж двох тижнів.

Придаток яєчка – це згорнута спіраллю трубка, що проходить по задній частині кожного яєчка. Від кожної протоки придатка починається сім’явиносна протока. Вона з’єднується з протоками сім’яних міхурців, утворюючи сім’явипорскувальну протоку. Остання відкривається у сечівник (уретру). Саме тут сечовий шлях об’єднується зі статевим. Секрети придаткових статевих залоз разом із сперматозоїдами утворюють сперму.

Сім’яні міхурці – парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість. Передміхурова залоза (простата) розташована під сечовим міхуром; охоплює верхню частину сечівника. Вона виділяє слиз, який забезпечує пересування сперматозоїдів сім’явиносною протокою а також процес сім’явипорскування.

Залози цибулини сечівника виділяють слизоподібний секрет, що захищає слизову оболонку сечівника від подразнювальної дії сечі.

Сперма ніколи не надходить у сечівник разом із сечею. Цьому запобігає спеціальний м’яз (сфінктер), розташований на виході у сечового міхура.

До зовнішніх статевих органів відносять мошонку. Що вміщує яєчка та їхні придатки, і статевий член, або пеніс, який слугує для копуляції й виведення назовні сперматозоїдів. Статевий член (пеніс) має корінь, тіло і головку. Тіло утворене двома печеристими і губчастими тілами. Печеристі тіла складаються з численних порожнин, у які відкриваються глибокі артерії. При статевому збудженні вони наповнюються кров’ю, в результаті чого статевий член стає твердим і збільшується в розмірах, що забезпечує коагуляцію. Цей стан називається ерекція. Шкіра статевого члена утворює складну (крайню плоть), що прикриває головку – найчутливішу частину пенісу. Мошонка є вип’ячуванням шкіри тіла, в яку опускаються яєчка напередодні або відразу після народження дитини.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 641 | Нарушение авторских прав