 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Замовлення на поставку газоаналізаторів.
Вирішальний доказ убивств жидів газом в Освенцімі Прессак знаходить у діловому листі будівельної фірми "Топф та сини" до головного будівельного управління Освенціму. У ньому фірма підтверджує одержання замовлення на 10 газоаналізаторів. Якщо навіть не торкатися серйозних спростовувань дійсності листа, то варто сказати, що замовлення газоаналізаторів для табору, де щодня за допомогою газу проводилася дезінфекція, є явищем цілком нормальним. Прилади слугували для вимірювання концентрації синильної кислоти в інсектициді. В одній інструкції від 1942 р. з використання інсектициду газоаналізатори згадуються не менше 6 разів. Таким чином, лист, якщо навіть він справжній, не має ніякої доказової сили. Документи про "остаточне вирішення жидівського питання" і про "особливе поводження". У цілій низці німецьких документів періоду війни спливає поняття "остаточне вирішення жидівського питання". Так, Геринг 31 липня 1941 р. уповноважив Гейдріха "погодити всі необхідні організаційні матеріальні приготування для загального вирішення жидівського питання у всіх регіонах Європи, що перебувають у сфері німецького впливу". Пізніше Гейдріху доручається представити "загальний ескіз організаційних, практичних і матеріальних попередніх умов, які дозволили б здійснити бажане остаточне вирішення жидівського питання". Прихильники теорії винищення цитують цей лист до знемоги, стверджуючи, що в ньому Геринг доручає Гейдріху організувати все необхідне для геноциду. Той факт, що значна кількість жидів була вислана до Білорусії та Прибалтики, визнають і прихильники теорії винищення. Позаяк кумедно таку депортацію проголошувати винищенням, адже для чого ж було везти жидів повз 6 працюючих на повну потужність "таборів знищення" далі, до Білорусії та Прибалтики, якщо було вирішено винищити їх усіх фізично? У своїй написаній не без обачності книзі "Другий вавилонський полон" Штеффен Вернер зібрав ряд непрямих підтверджень того, що дійсно велика кількість жидів була вивезена до Білорусії і там розселена. Іспанський дослідник Енрике Айнат довів, що Освенцім слугував транзитним табором для тих жидів, які висилалися на схід і тому не реєструвалися, і яких прихильники теорії винищення оголосили знищеними. Зовсім однозначно характер німецької політики відносно жидів проглядається з меморандуму, підписаного чиновником міністерства закордонних справ Мартіном Лютером 21 серпня 1942 р.: "На підставі наведеної вказівки фюрера (про виселення жидів) почата евакуація жидів з Німеччини. Це стосується рівною мірою і жидівських громадян інших країн... Число висланих у такий спосіб на схід жидів недостатнє, щоб задовольнити наявну потребу в робочій силі. Начальник Управління держбезпеки дав указівку... МЗС просити уряд Словаччини надати 20 тис. молодих дужих словацьких жидів для відправки на схід". Як доказ знищення жидів у літературі з голокосту часто наводяться документи, у яких є слово із префіксом "sonder" (особливий) - "особливий захід", "особливе поводження" і т.д. Такі поняття могли, звичайно, застосовуватися й до страт, але тут потрібно розбиратися конкретно. Так, Прессак у другій своїй книзі пише, що поняття "особлива акція" використовувалося в Освенцімі для політичного дослідження причин страйку робітників у таборі - отже, у таборі знищення страйкували! Далі Прессак цитує наказ СС про "особливі заходи" щодо поліпшення санітарного стану в таборі Біркенау. Отже, "особливі заходи" були там спрямовані на подовження життя, а не на його скорочення. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав |