ІНФАРКТ
Інфаркт (від лат. infarcire – начиняти, набивати) – це мертва ділянка органа або тканини, вимкнута з кровообігу в результаті раптового припинення кровотоку (ішемії). Інфаркт – різновид судинного (ішемічного) коагуляційного або колікваційного некрозу. Це найчастіший вид некрозу.
Некрозу піддаються як паренхіматозні клітини, так і інтерстиціальна тканина. Найчастіше інфаркт виникає при тромбозі або емболії, спазмі, передавленні артеріальних судин. Дуже рідко причиною інфаркту може бути порушення венозного відпливу.
Причини розвитку інфаркту:
- гостра ішемія, зумовлена тривалим спазмом, тромбозом або емболією, передавленням артерії;
- функціональне напруження органа в умовах недостатнього його кровопостачання.
Величезне значення для виникнення інфаркту має недостатність анастомозів і колатералей, яка залежить від ступеня ураження стінок артерій і звуження їх просвітів (атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт), від ступеня порушення кровообігу (наприклад, венозного застою) і від рівня виключення артерії тромбом або емболом.
Тому інфаркти виникають звичайно при тих захворюваннях, для яких характерні важкі зміни стінок артерій і загальні розлади кровообігу. Це:
- ревматичні хвороби;
- пороки серця;
- атеросклероз;
- гіпертонічна хвороба;
- бактеріальний (інфекційний) ендокардит.
З недостатністю анастомозів і колатералей пов’язаний розвиток венозних інфарктів при тромбозі вен в умовах застійного повнокров’я. Для виникнення інфаркту велике значення має також стан тканинного обміну, тобто метаболічний фон, на якому розвивається ішемічний інфаркт. Обмін речовин в органах і тканинах, в яких виникає інфаркт, як правило, порушений у зв’язку з гіпоксією, зумовленою загальними розладами кровообігу. Лише закупорка великих магістральних артерій може призвести до змертвіння без попередніх розладів кровообігу і метаболічних порушень в тканині.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 434 | Нарушение авторских прав
|