АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ФІБРИНОЛІЗ

Прочитайте:
  1. Дослідження коагуляційної системи зсідання крові і фібринолізу
  2. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення.
  3. Система фібринолізу та інгібітори зсідання крові і фібринолізу
  4. Фібринолізин (Fibrinolysinum)

 

Фібриноліз — це ферментативне руйнування фібрину на окремі поліпептидні чи ланцюги фрагменти X, Y, Д, Е. Відбувається він при участі групи факторів, що об'єднані в поняття «фібринолітична система», чи «плазмінова система».

Руйнує фібрин фермент плазмін, чи фібринолізин. У крові він знаходиться в неактивному стані — у виді профібринолізину, чи плазміногену, у концентрації 210 мг/л. Перехід в активну форму здійснюється під впливом різних активаторів, що одержали загальну назву — активатори плазміногену. У цю групу входять такі фактори як тихорєцької активатор, що знаходиться в складі судинної стінки, кров'яний активатор, тромбін, урокіназа, кисла і лужна фосфатаза, калікреїн-кінінова система разом з фактором Хагемана, тобто XII, XIV і XV фактори. Найбільш сильним з них є кров'яний активатор. Він звичайно знаходиться в крові в неактивному стані й активується під впливом адреналіну, стрептокінази і лізокінази.

Фібриноліз може активно гальмуватися. Це відбувається під впливом таких речовин як інгібітори фібринолізину, інгібітори активатора.

Крім фібриноліза може відбуватися розчинення, чи аутоліз фібрину, під впливом ферментів еритроцитів і лейкоцитів — це так називаний асептичний аутоліз, або — розчинення ферментами стафілококів і стрептококів — септичний аутоліз.

Якщо немає умов для фібриноліза й аутоліза, то можлива організація тромбу (заміщення його сполучною тканиною), або утворення усередині тромбу каналу для проходження крові (реканалізація тромбу). У ряді випадків тромб, не встигнувши піддатися фібринолізу, аутолізу, чи організації реканалізації, відривається від місця свого утворення і викликає закупорку судинного русла в іншім місці (емболія), що приводить у визначеному числі випадків до смертельних випадків.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1234 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)