АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Постгеморагічна анемія

Розрізняють: а) гостру і б) хронічну постгеморагічну анемії.

Гостра постгеморагічна анемія розвивається в результаті масивної зовнішньої чи внутрішньої (у порожнини людського тіла) кровотечі (крововтрата від 20 до 40-50% крові).

Етіологія: а) різноманітні травми, б) кровотечі із шлунково-кишкового тракту, в) гінекологічна патологія (дисменорея) і інші.

У патогенезі гострої постгеморрагічної анемії виділяють 3-и періоди:

1) Рефлекторний судинний період - розвивається відразу після крововтрати. Супроводжується: а) спазмом судин, б) перерозподілом крові і в) викидом депонованих еритроцитів. У цей період часу зменшується загальний об’єм крові, а також загальна кількість еритроцитів в організмі, однак в одиниці об’єму крові вміст еритроцитів і концентрація гемоглобіну не міняються. Це пояснюється тим, що відразу ж після крововтрати спрацьовують термінові компенсаторні реакції, спрямовані на зменшення об’єму судинного русла, і ще недостатньо виражені реакції, спрямовані на поповнення об’єму циркулюючої крові (перехід рідини із тканин у кров).

2) Гідремічний період настає через 1-2 доби - відбувається компенсація об’єму циркулюючої плазми за рахунок: а) зменшення кількості рідини, яка виводиться нирками, б) підвищення транспорту в судини міжтканинної рідини і лімфи. У результаті переходу рідини з інтерстиціального простору в кровоносні судини відбувається розведення крові (гемодилюція). Як результат, зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об’єму крові, падає гематокрит. Колірний показник залишається без змін (нормохромна анемія). Якісні зміни еритроцитів у мазку крові ще не виявляються.

3) Регенераторний (кістково-мозковий) період настає на 4-5 добу після крововтрати у відповідь на виділення нирками гормону еритропоетину, який стимулює еритропоез у кістковому мозку. Найбільш характерною рисою картини крові в цей період є поява великої кількості регенераторних форм еритроцитів, що пов'язане з посиленням еритропоезу в червоному кістковому мозку. Оскільки молоді незрілі еритроцити містять гемоглобіну менше в порівнянні зі зрілими клітинами, колірний показник зменшується й анемія стає гіпохромною.

Повне відновлення основних показників червоної крові після гострої крововтрати спостерігається на 30-35 добу.

Хронічна постгеморагічна анемія розвивається в результаті невеликих, але тривалих повторних крововтрат при: а) різних захворюваннях (виразкова хвороба, патологія нирок, органів дихання, гінекологічна патологія, геморої); б) при патології судин; в) при порушеннях тромбоцитарно-судинного і коагуляційного гемостазу. Для нормального еритропоезу на добу людині потрібно лише 4-5 мг аліментарного заліза. Така його кількість міститься в 10 мл крові. Якщо людина тратить за добу навіть 2 ст. л. крові, то створюється значний від’ємний баланс заліза. Тому навіть приховані кровотечі через певний час приводять до виснаження запасів заліза, у зв’язку з чим хронічну постгеморагічну анемію відносять до залізодефіцитних.

У зв’язку із втратою заліза при частих кровотечах розвиваються гематологічні ознаки залізодефіцитної анемії: зменшується концентрація гемоглобіну й колірний показник, у мазку крові з’являються дегенеративні форми еритроцитів (мікро- і пойкілоцитоз, гіпохромія). Кількість еритроцитів і гематокрит можуть залишатися без змін. Постійні і тривалі крововтрати в кінцевому результаті приводять до зниження регенераторної здатності кісткового мозку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 684 | Нарушение авторских прав