АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Додаток 1.

Рис. І. Ексудативна реакція у запаленій шкірі при пелагрі

(за А. Д. Адо, 1994)

Рис. ІІ. Місцеві ознаки запалення на прикладі бешихи нижньої кінцівки (набряк, гіперемія)

Рис. ІІІ. Гостре запалення піднебінних мигдаликів (збільшення в розмірах, набряк мигдаликів, гіперемія та наявність гнійного ексудату у лакунах)

Рис. IV. Доброякісна 50- кілограмова пухлина черевної порожнини.

Рис. V. Папіломи шкіри

Рис. VI. Здорові легені та легені курця уражені раковою пухлиною

Рис. VII. Меланома ока.

Рис. VIII. Меланома

Рис. IX. Рак нижньої губи

Рис. Х. Рак молочної залози

Рис. ХІ. Ракова кахексія

Рис. XII. Пухлина в кишці.

Рис XIII. Рак шлунка (за В.С.Пауковим і Н.К.Хитровим, 1989)

Рис. ХІV. Експериментальне ожиріння у щура

Рис. ХV. Фартухоподібне ожиріння

Рис. XVI. Зміни еритроцитів при анемії

A – зміна кількості клітин фізіологічної регенерації; б – дегенеративні зміни еритроцитів; в – поява клітин патологічної регенерації; 1 – еритроцит (d – 7,8–8 мкм); 2 – ретикулоцит (суправітальне забарвлення мазка крові); 3 – еритроцит (забарвлення за Романовським-Гімза); 4 – поліхроматофільний еритроцит; 5 – поліхроматофільний нормобласт; 6 – оксифільний нормобласт; 7 – мікроцит (d – 6.5 мкм); 8 – макроцит (d — 9 мкм); 9 – мікросфероцити; 10 – серпоподібні еритроцити при Hbs-анемії; 11 – анулоцит; 12 – гіпохромний еритроцит; 13 – гіперхромний еритроцит; 14 – базофільна зернистість; 15 – кільце Кебота; 16 – тільце Жоллі; 17 – мегалобласт оксифільний; 18 – мегалобласт поліхроматофільний; 19 – мегалоцит (d – 12-14 мкм) (зa М. Г. Абрамовим. М., 1985)

Рис. XVII. Набряк нижніх кінцівок при хронічній серцевій недостатності

Рис. XVIII. Морфологічна картина коронарних судин при атеросклерозі

Рис. XIX. Наслідки гіпертонічної хвороби:

а – крововилив у лівій півкулі головного мозку;

б – гіпертрофія міокарда лівого шлуночка серця;

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 645 | Нарушение авторских прав